Однією з найактуальніших проблем сьогодення просліджується тенденція до росту числа дітей з поведінкою, що відхиляється від норми.
Найважливішим завданням, що стоїть на сучасному етапі перед школою, є вирішення проблеми організації соціально-психологічного супроводу дітей з девіаціями.
Ці діти потребують допомоги представників адміністрації закладу, педагогів, класних керівників, практичних психологів, соціальних педагогів, медичних працівників та батьків.
Профілактика девіантної поведінки нерозривно пов'язана з процесом соціалізації особистості і залежить від таких умов, як комплексність (проведення спільних заходів не тільки на соціально-психологічному, але й економічному, правовому, медико-санітарному, педагогічному рівнях), послідовність, диференційованість (залежно від індивідуально-психологічних особливостей людини і особливостей її оточення), своєчасність (надання допомоги на ранніх етапах виникнення схильності до девіантної поведінки), пріоритет превентивності соціальних проблем, прогностичність (спрямованість у майбутнє, насичене позитивними цінностями і цілями, планування життєвих цілей без девіантної поведінки)