Конспект заняття в середній групі з використанням LEGO-технології

Тема: Розповідь народної казки “Зайчикова хатинка” за допомогою моделювання.
Мета: Навчати емоційно-образного сприйняття змісту казки, оцінювання характеру і вчинків героїв, учити входити в уявну ситуацію, емоційно передавати характер героїв, використовуючи відповідні інтонації, силу голосу, тренувати дітей у доборі означень до заданого слова, закріпляти вміння моделювати казку (за кольором лего цеглинок), закріпляти знання дітей про жанрові особливсті казки; розвивати уяву, фантазію, формувати вміння імпровізувати; виховувати бажання працювати в колективі.
Хід заняття
I. Організаційний момент. Гра в колі «Гаряча цеглинка»
–У нас сьогодні гість. Хочете дізнатися, хто він?
Всіх на світі він боїться.
В полі, в лісі, навкруги-
Скрізь у нього вороги.
Часом лізе він у шкоду,
Їсть капусту на городах,
Моркву, ріпку, буряки.
Відгадайте, хто такий? (Заєць)
Леся Вознюк
–Так, це зайчик. (Показати зайчика)
–Як ми його ще називаємо? ( - Зайчик-побігайчик, зайчик-лапанчик)
–Ти з якої казки, зайчику?
Зайчик:
–Я з російської народної казки «Зайчикова хатинка» Приніс її і вам послухати, бо дуже вона мені подобається.
–Що ми скажемо зайчику? Дякуємо тобі, зайчику, за казку. З радістю її послухаємо. Сідай і ти з нами казку послухай
II. Основна частина
Зайчик:
–У казці діти дечого можуть не зрозуміти. Тому я хочу їх запитати, що стає з кригою навесні? ( – Тане)
Зайчик
–Чи знаєте ви, яка це луб’яна хатинка? Вона зроблена з дерева.
–Чи тане така хатинка навесні?
Розповідь казки
Жили собі лисиця та заєць. У зайчика була хатка луб’яна, а у лисички — крижана. От прийшла весна. Лисиччина хатка розтанула, а зайчикова стоїть як і стояла. От лисичка і каже до зайчика:
— Пусти мене, зайчику, у свою хатку переночувати.
Пожалів зайчик та й пустив її. А вона взяла та й вигнала зайчика. Іде бідолашний плаче, що аж дороги за сльозами не бачить. А назустріч йому вовк:
— Чого це ти, зайчику, плачеш?
— А як же мені не плакати, коли мене лисичка з хатки вигнала?
— Не плач, я тобі допоможу.
Пішли вони до хатки. Вовк:
—Ану, лисице, іди геть із зайчикової хатки!
А лисиця йому із печі:
— Як вискочу, як вистрибну, полетить ваша шерсть! Вовк злякався і втік. Заплакав зайчик іще дужче. Аж тут іде ведмідь.
— Чого це ти плачеш? — питає у зайчика.
— А як же мені не плакати, коли мене лисиця із хатки вигнала?
— Не плач, я тобі допоможу.
Зрадів наш зайчик. Пішли вони з ведмедем до хатки. Як загарчить ведмідь:
— Ану, лисичко, геть із зайчикової хатки!
А лисиця йому з печі:
— Як вискочу, як вистрибну, полетить твоя шерсть!
Злякався ведмідь і втік. Сидить зайчик під кущем і гірко плаче. Аж тут іде півник Золотий Гребінець, на плечі косу несе.
— Чого плачеш? — питає.
— А як же мені не плакати, коли мене лисичка з хати вигнала?
— Пішли, я тобі поможу.
— Та де тобі! Вовк, не вигнав, ведмідь гнав, не вигнав і ти не виженеш.
— А я тобі кажу, ходім.
Ось прийшли вони до хатинки. Півник як закукурікає:
— Ку-ку-рі-ку! Іду до хатки лисичку виганяти!
Злякалася лисичка та й каже:
— Іду, іду, ось уже взуваюся!
А півник знову:
— Іду до хатки лисичку виганяти. На плечі косу несу, заріжу, заріжу!
Лисичка відповідає:
— Зачекай, уже одягаюся.
Півник постукав у віконечко, а лисичка як вискочить, як дремене. Подякував зайчик півникові Золотому Гребінцю і сказав:
— Як хочеш, будемо разом жити.
І стали вони разом жити-поживати і добра наживати.
–Хто вам сподобався в казці? Посніть, чому?
–Хто в казці герой, не злякався лисички? (– Півник)
–Розкажіть, який півник у казці? (– Хоробрий, сміливий, добрий, хороший, красивий)
–Яка лисиця в казці? ( – Хитра, розумна, брехлива, лукава, безсердечна)
–Чи добре вона вчинила із зайчиком?
–А зайчик який? ( – Добрий, беззахисний, довірливий, бідолашний)
–Чому не допомогли зайчику собака і ведмідь? ( – Бо вони боягузи, злякалися лисички і втекли)
Зайчик:
–Які ви молодці, дітки! А чи знаєте ви, на яку українську народну казку дуже схожа моя казка? ( – На казку «Коза-дереза»)
Зайчик:
–Та у мого друга зайчика коза теж забрала хатинку. Ви пам’ятаєте, хто йому допоміг?
( – Рак-неборак)

Зайчик: А в мене для вас сюрприз. Погляньте, що сховано в моєму мішечку?
(Вихователь дістає 5 лего цеглинок та дві хатки з лего)
Зайчик:
–Здогадайтеся, для чого ці лего цеглинки. Лисиця вгадувала – не вгадала, ведмідь угадував – не вгадав. А ви зможете?
–Що ж можуть означати ці хатки – коричнева і голуба? І навіщо тут стільки різнокольорових цеглинок?
(Діти самостійно пояснюють, що хатинки: голуба-лисички, а коричнева-зайчика.
Біла лего цеглинка – це зайчик
Коричнева – ведмідь.
Оранжева– лисиця.
Червона – півень.
Сіра- вовк
(Зайчик хвалить діток)
Пальчикова гімнастика «Веселі цеглинки»
Ми цеглинки в руки взяли
І місцями поміняли.
Потім міцно їх з’єднали,
Вгору високо кидали.
Раз-два, не роняй,
А швиденько заховай! (Беруть у кожну руку по одній цеглинці (2 ×4).)
(Перекладають цеглинки з однієї руки в другу.)
(Скріплюють дві цеглинки разом.)
(Підкидають цю цеглинку вгору і ловлять.)
(Ховають цеглинку у долонях або за спину.)
Переказ казки за допомогою лего цеглинок.
III. Завершальна частина
Зайчик:
–Ви запам’ятали назву казки, яку я вам приніс? (– «Зайчикова хатинка»)
Зайчик:
–Що в цій казці є такого, чого не буває насправді? (– Звірі розмовляють, будують собі будинки)
Зайчик:
–Таких розумних дітей я ще не зустрічав. Піду в ліс, розповім про них своїм друзям.
–Подякуймо зайчику за чудову казку. Що ви йому скажете?
–Яким голосом?

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Освіта в цілому