Квест, досвід використання на практичних заняттях з педіатрії

Квест (від англ. quest — пошук, пошуки пригод) — аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.
(Вікіпе́дія)
Для підготовки фахівців, особливо медичної спеціальності, велику роль відіграє практична робота з пацієнтами, та практична робота в умовах лікарні, нажаль в умовах епідемії це стало досить важко. Лікарні дотримуються карантинних заходів та відвідування їх студентами зараз майже неможливо.
Як практичний лікар, розумію необхідність виховувати у студентів розуміння та навички спілкування з пацієнтами, взаємодію між структурними підрозділами медичних установ, функціональні обов’язки середнього медичного працівника на різних посадах. Тому в умовах карантину пропоную своїм студентам квест на заняттях.
Мета цієї методики полягає в формуванні навичок взаємодії між:
 фельдшер-пацієнт,
 медична сестра-пацієнт,
 фельдшер-медична сестра,
 фельдшер-лікар,
 медична сестра-медична сестра,
 медична сестра-лікар.
 Вміння встановлювати діагноз
 Розвивати клінічне мислення
Обладнання: дезінфікуючі засоби, маски, одноразові рукавички, фонендоскоп, тонометр, засоби для надання першої медичної допомоги (киснева маска, мішок Амбу, крапельниці, носилки ітд.. Обладнання визначається темою уроку.)
Розпочинаю своє заняття з ознайомленням теми та коротким усним опитуванням, потім тести за темою і безпосередньо квестом-завданням.
Попередньо студенти витягують ролі які вони будуть виконувати. Так наприклад: фельдшер ФАПу, фельдшер ШМД, м/с приймального відділення, м/с відділення (профіль відповідно з теми), пацієнт.
Зачитую умову завдання: мати викликала ШМД до дитини 2 роки, скарги на підвищення температури тіла до 39,50С.
Студент, який виконує роль батьків пацієнта, отримує завдання з діагнозом (але не показує його своїм колегам), оцінюю знання скарг та анамнезу які є характерними для цього діагнозу.
Студент (фельдшер ШМД), приїжджає на виклик. Оцінюю вміння діяти за алгоритмом надання допомоги та опитування батьків пацієнта, огляд дитини, встановлювання попереднього діагнозу, а також надання першої допомоги при невідкладному стані та зорієнтованості куди направити хвору дитину.
Якщо студент-фельдшер ШМД вирішує доправити дитину до лікарні, в дію вступає студент-м/с приймального відділення, оцінюю: взаємодію між пацієнтом, фельдшером ШМД, вміння зорієнтуватися чи правильно доправив фельдшер дитину і до якого відділення (соматичне, інфекційне, реанімаційне), заповнення документації, огляд на педикульоз та скабієс, санітарну обробку та подальшу взаємодію з колегами.
Студент – м/с відділення, приймає до себе дитину заповнює документацію, виписує направлення на аналізи та виконує призначення лікаря. Оцінюю: знання які дослідження потрібні при цьому діагнозі, підготовка до обстеження, спілкування з родичами та донесення інформації до матері або батька дитини, правильність виконання призначеної процедури.
Студенти які в цей час не задіяні, активно приймають участь в кожному з етапів, якщо їх колега в чомусь відчуває утруднення.
Студенти черга яких ще не надійшла, уважно слухають та складають план дій.
Після закінчення одного завдання, проводимо друге, ролі змінюються. Таким чином всі студенти приміряють на себе ту чи іншу ситуацію, тим самим виховуючи в собі навички які необхідні в подальшій роботі.
Звичайно не все так красиво як тут описано, все залежить від підготовки студентів до завдання, їх вміння орієнтуватися на місці, комунікувати зі своїми товаришами. У складних випадках роль батьків пацієнта можу виконувати і я.
При виконанні всіх практичних навичок та при спілкуванні дотримуємося всіх протиепідемічних заходів: медичні маски, пацієнта оглядаємо в рукавичках, миємо руки, обробляємо антисептиком, обладнання також дезінфікуємо, що також є важливою складовою в навчанні, та формуванні навичок.
Вважаю, що такий метод має право на життя, особливо в умовах сьогодення, студенти вчаться розмовляти з пацієнтом, усвідомлюють важливість знань, оцінюють свої можливості, розвивається швидкість реакції, краще запам’ятовуються алгоритми, вміння швидко розраховувати ліки і їх дози, що необхідно в їх роботі.
Мені важлива ваша думка, та можливість спілкування з колегами. Дякую.
Макавоз Тетяна
м. Шостка, 21.11.2020р.

Література:
Вікіпедія
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82_(%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

Класи: Вища школа