Основною метою навчання та виховання дітей з особливими потребами є соціальна адаптація та інтеграція в суспільство, залучення до суспільно-корисної діяльності. Досвід соціальної адаптації починає накопичуватися у людини відразу від народження і не закінчується дитинством. Однією з цілей соціалізації є пристосуватися, адаптація дитини до реального життя, пізнання зовнішнього світу.
Адаптація дітей — складний і активний процес, успіх якого обумовлений рядом об'єктивних і суб'єктивних чинників. Рівень самостійності дитини як чинник, який ми відносимо до групи суб'єктивних,проявляється в емоційній напрузі дитини, невмінні самостійно обслуговувати себе, відсутності елементарних ігрових навичок і комунікативних умінь.
Програма соціально-побутової адаптації (СПА) спрямована на досягнення дітьми соціального комфорту та рівноправ’я в суспільстві, для відносної незалежності, для розвитку самостійності.