Учитель Нової української школи повинен йти в ногу з часом, бути творчим, незалежним, конкурентоспроможним. Педагог як уособлення сумління суспільства виконує роль просвітителя нації. Завдяки своїй досвідченості він має змогу аргументовано показувати негативні наслідки нерозумного, часом злочинного втручання людини у природу. Набуття екологічної грамотності учнів відбувається на кожній з дисциплін, що вивчається під час освітнього процесу, але найперше місце серед усіх предметів належить: біології, хімії, географії та фізиці. Екологічне виховання школярів є першочерговим завданням вчителя природничих дисциплін за умов, коли максимально використовуються можливості дисципліни, що викладається з урахуванням місцевого екологічного стану. Саме шкільна екологічна освіта підростаючого покоління має формувати принципово нове ставлення людини до навколишнього середовища. Екологічна грамотність розуміється як невід’ємний компонент усього змісту шкільної освіти та як дійовий фактор її принципової перебудови в умовах екологічної кризи.