Основні напрями психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання:
1. Психопрофілактична та психокорекційна допомога дитині з особливими освітніми потребами.
2. Інформаційно-роз’яснювальна робота з педагогами і батьками.
3. Психологічне консультування батьків.
4. Створення сприятливого соціально-психологічного середовища через спеціальну підготовку педагогів та учнів конкретного класу.

Окрім того, важливими завданнями у роботі психологічної служби є:
1) Підбір діагностичного інструментарію, придатного для роботи з різними категоріями дітей відповідно до наявного дефекту розвитку;
2) уточнення змісту та методів корекційної роботи з дітьми, які мають особливі потреби, з урахуванням результатів психологічної діагностики;
3) впровадження комплексних корекційних стратегій, які б містили, крім навчання, ще й ігрові засоби та рекомендації щодо сімейного виховання.

З метою впровадження системи психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного і шкільного віку, які навчаються в умовах інклюзивної освіти, важливим є організація і здійснення комплексного підходу, реалізація якого передбачає поетапне впровадження інклюзивної освіти:
1. Психодіагностичний етап:
 діагностика рівня розвитку дітей: виявлення індивідуальних особливостей психічного, фізичного, інтелектуального розвитку; рівня розвитку психічних процесів; діагностики соціальної зрілості, інтелекту, стилю взаємодії педагогів і батьків з дитиною;
 тестування та анкетування педагогів та батьків на предмет готовності до здійснення інклюзивного навчання;
 вивчення особливостей сім’ї, в якій виховується дитина;
 психолого-педагогічне спостереження за особливостями соціальної взаємодії учнів у школах з інклюзивним навчанням.
2. Оформлення документації для здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими потребами:
 банку даних дітей відповідно до особливостей та наявних порушень;
 індивідуальної картки психолого-педагогічного діагностування дитини (практичний психолог);
 соціального паспорту сім’ї, в якій виховується дитина (соціальний педагог);
 щоденника спостереження за дитиною в начальному закладі (класний керівник).
3. Розробка та затвердження індивідуальних програм навчання і розвитку з рекомендаціями для педагогів і батьків, розроблених за участі різних фахівців (лікаря, психолога, соціального педагога, педагога-дефектолога, учителя-логопеда).
4. Створення власної навчально-методичної та інформаційної бази, а саме:
 банку даних навчальних і виховних програм;
 механізму забезпечення отримання оперативної інформації про рівень здоров’я, навчання і розвиток дитини з особливими потребами.
5. Моніторинг результативності, який передбачає застосування наступних методів:
 дидактичного – вивчення результативності різних сторін навчально-виховного процесу;
 виховного – простеження ефективності виховного процесу, системи взаємостосунків його учасників;
 управлінського – простеження за характером взаємостосунків на різних управлінських рівнях в системах: «керівник – педагогічний колектив», «керівник – діти», «керівник – батьки», «керівник – зовнішнє середовище»;
 соціально-психологічного – спостереження за системою колективно-групових взаємовідносин, за характером психологічної атмосфери педагогічного колективу, психологічного стану дітей, батьків;
 медичного – відстеження динаміки стану здоров’я дитини з особливими потребами.
6. Виявлення і прогнозування можливих проблем, серед яких можуть бути наступні:
 виникнення опору новому середовищу з боку дитини, для зняття якого потрібно включати розробку додаткових освітньо-виховних ресурсів;
 виникнення внутрішніх і зовнішніх конфліктів між педагогом і дитиною, педагогом і батьками внаслідок роботи із проблемою «особливої дитини».
7. Розробка шляхів корекції можливих негативних наслідків:
 планування резерву часу для перегляду спланованих форм, методів, прийомів роботи з дітьми та їх батьками;
 ґрунтовне пояснення батькам і педагогам переваг інклюзивної освіти;
 реорганізація індивідуальних психолого-педагогічних програм супроводу дітей, які виявляють відповідні проблеми;
 відстеження результативності впроваджених змін.

Для ефективного впровадження інклюзивної освіти психологічній службі школи важливо розробити та провести цикл психолого-педагогічних семінарів, присвячених особливостям роботи з дітьми з особливими потребами.

Предмети: Психологія