Урок цивільного захисту

Мета: узагальнити та розширити знання учнів про надзвичайні ситуації, спричинені грізними природними явищами ( повінь, землетрус,зсув тощо); обговорити правила безпечної поведінки під час повені, пожежі в лісі тощо; формувати уявлення про надзвичайні ситуації, спричинені діяльністю людини; засвоїти з учнями алгоритм дій під час аварії на підприємстві, залізниці під час витоку хімічних речовин; формувати уміння прогнозувати можливість виникнення небезпеки в навколишньому середовищі та уникати її негативного впливу на життя і здоров’я; навчити правилам уникнення небезпеки під час паніки; формувати уявлення про працівників аварійно-рятувальної служби; виховувати в учнів відповідальне ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Обладнання: Комп’ютерна презентація «Стихійні лиха. Техногенні катастрофи», плакати «Засоби оповіщення населення», «Всім миром», ілюстрації, засоби індивідуального захисту органів дихання, пам’ятки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель. Навколишній світ прекрасний і неповторний. Ліси і степи, озера і річки, гори і моря рослинний і тваринний світ – окраса рідного краю.

Учениці читають вірш, вчитель демонструє слайди з картинами природи «Мальовнича Орлівщина».

Весняні промені нам сонце посилає,
І я долонями те сонечко ловлю.
Світ усміхається, і вітер повіває…
І я це диво щиро так люблю.

Блакить високу і п’янке цвітіння,
І тиху ніч, що зорями сипне.
Тих зір ясних нічне палахкотіння
На хвилі радості підхоплює мене.

Цей світ, як казка, як безмежне диво!
Захоплює, дивує, кличе ввись.
Життя чарівне, я така щаслива,
І ти до цього світу придивись.

В душі одразу сонечко засяє,
І забринить проміння доброти.
Бо світ нас всіх, як мати, пригортає,
Лиш серденько відкрий до світу ти!
На що не глянь: на дерево чи квіти,
На пташку, що в ясній височині.
Співати хочеться і мріяти, і жити.
Все дороге і все близьке мені!

Вчитель.(розповідь супроводжує показом слайдів) Безпечне довкілля не загрожує життю людини та не погіршує її здоров’я. А людина прагне поліпшити, удосконалити довкілля, в якому живе, зробити своє життя комфортним. Для цього вона змінює навколишнє середовище.
Людина будує житло, знищує ліси, степи,щоб прокласти зручні автомобільні дороги та залізниці, руйнує гори, греблями перегороджує річки, осушує болота, на їх місці будує заводи і підприємства, щоб забезпечити себе їжею, розорює землю і моря. Пошкоджуючи рівновагу, що існує в природі, людство шкодить і собі.
Кажуть, природа мстива. Вона відповідає людям. При різких змінах погоди можуть виникнути стихійні лиха
- Які ви знаєте стихійні лиха?
(Урагани, бурі, смерчі, зсуви, повені, землетруси, шторми, пожежі, селі, снігові замети, лавини тощо)
У своєму житті ви можете і не зустрітися з ними, але повинні запам’ятати на все життя, як захистити себе та інших.
Учні роздивляються слайди з фотографіями руйнівної сили стихійних лих і розповідають про них
- Які з цих стихійних лих можуть статися в нашій місцевості?
(Лісова пожежа, повінь, сильний вітер)
- Як вберегтися від них?
(учні розповідають порядок дій під час повені, пожежі в лісі, сильного вітру)

ІІІ Оголошення теми і завдань уроку.

Вчитель. Сьогодні на уроці ми
- Ознайомимося з небезпечними ситуаціями, спричиненими людьми;
- Закріпимо навички правильно й критично оцінювати свої дії та поведінку в надзвичайних ситуаціях;
- Розвиватимемо навички правильної поведінки в надзвичайних ситуаціях;
Адже від цього дуже часто залежить життя.

(Розповідь супроводжується показом слайдів)
До надзвичайних ситуацій, спричинених діяльністю людини належать аварії на підприємствах, на транспорті, в житлових секторах.
- З яких причин виникають аварії?
(Недотримання правил безпеки; ненадійність техніки)
Аварії можуть супроводжуватися вибухами. Внаслідок гинуть люди, руйнується майно, будівлі, виникає пожежа, яку важко гасити, внаслідок пожежі виділяються в повітря отруйні речовини, дим. Є виробництва, на яких вибухи й пожежі призводять до зараження навколишнього середовища.
- Коли сталася страшна аварія на Чорнобильській АЕС?
( 26 квітня 1986р. )
- Які техногенні катастрофи можуть бути у нашій місцевості?
( Радіаційне ураження, аварія на залізниці, повінь, спричинений діяльністю людей, вибух на підприємстві чи дорозі)
- Як сповіщають про аварії на підприємстві?
- Що треба робити, почувши цей сигнал?
( Завивання сирен, переривчасті гудки підприємств і сигнали транспортних засобів означають попереджувальний сигнал «Увага всім!» Почувши такий сигнал, треба терміново включити радіо чи телевізор. Довідатися про текст повідомлення і розпорядження начальника штабу ЦО. Усі подальші дії визначаються за їх вказівками.)
У випадках надзвичайних ситуацій може здійснюватися евакуація населення.
- Що таке евакуація?
(Евакуація – це організований вихід або вивіз населення з місць і районів аварії, катастрофи в заміську зону для проживання до особливого розпорядження.)
- Уявіть, що ви дізналися про евакуацію. Що ви маєте терміново робити?
(Учні зачитують пам’ятку «У разі евакуації»)
Якщо ви вдома, насамперед треба зателефонувати батькам. Якщо до початку евакуації є досить часу, щоб прибули батьки і забрали вас, можна їх зачекати. Якщо часу обмаль, необхідно терміново збиратися самому.

Вчитель. Розглянемо конкретну ситуацію.
На залізничному переїзді с. Орлівщина сталася аварія, внаслідок якої стався витік сильнодіючої отруйної речовини хлору.
( Вчитель демонструє слайди, на яких дії рятувальників під час аварій з витоком хлору)
Хлор – газ жовто-зеленого кольору з різким характерним задушливим запахом. Він важчий за повітря. Тому накопичується у низинах. При випаровуванні та з’єднанні з водяною парою у повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору. Може проникати в нижні поверхи та підвальні приміщення будинків. При виході в атмосферу димить. Його пари сильно подразнюють органи дихання, очі, шкіру.
Головними ознаками отруєння хлором є різкий біль у грудях, сухий кашель, порушення координації рухів, задишка, різь в очах, сльозотеча. Пари хлору викликають опіки слизової оболонки дихальних шляхів, шкіри та очей. Вдихання великої кількості сильно концентрованих парів хлору може призвести до смертельних випадків.
- Що треба знати у випадку хімічної небезпеки?
( Учні читають пам’ятки «Дії населення у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки», « Надання першої допомоги при ураженні хлором»)

- Які дії людей найнебезпечніші під час евакуації?
( Паніка.)
Вчитель. Паніка – це психологічний стан людини, який виникає коли їй загрожує небезпека. Виникає навіть тоді, коли реальної загрози життю немає, а людина піддається впливу натовпу.
Явна ознака паніки – втеча. Людина втрачає контроль над собою, думає тільки про себе, нічого і нікого не помічає. Багато залежить від волі, витримки, вміння своєчасно і швидко оцінити ситуацію.

- Скласти ланцюжок послідовності дій « Евакуація при пожежі в школі»

( Тривога – Виклик пожежо-рятувальної служби – Евакуація – збір – Перекличка )

Знання послідовності дій допоможе запобігти паніці, забезпечить організований і безпечний вихід людей з небезпечної зони.

Вчитель. Минуло вже майже 70 років відтоді, як відгриміли останні бої Великої Вітчизняної війни. Але й досі українська земля приховує в собі страшні залишки того часу: бомби, снаряди, міни, гранати, патрони. Усе це називають вибухонебезпечними предметами. Їх знаходять у водоймах, лісі, у полі, на городі, у руїнах будівель, під час розкопок. Найчастіше – у місцях колишніх бойових дій.
Крім того, земля якийсь час може зберігати вибухонебезпечні предмети, які не розірвалися під час проведення військових навчань у мирний час.
Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. Можуть вибухнуть від удару, тертя, струсу, впливу тепла.
( Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією слайдів «Вибухонебезпечні предмети часів Великої Вітчизняної війни»)

Проведення гри « Не можна – треба»

ІV. Закріплення вивченого.

. Виконання тестових завдань за допомогою сигнальних карток.

V. Бесіда з демонстрацією ілюстрацій « Рятувальник України», оглядом плакату «Всім миром», на якому представлені фото взаємодопомоги людей під час стихійних лих та техногенних катастроф.

- Кого ви бачите на картинках і фотографіях?
- Чим займаються ці люди?
- Як вони одягнені?
- Яка роль рятувальника під час ліквідації наслідків стихійного лиха чи надзвичайної ситуації?
- Якими якостями мають володіти ці люди?
- Які ви знаєте приклади взаємодопомоги пересічних громадян під час подолання наслідків стихійних лих та техногенних катастроф?

VІ. Підсумки уроку.

Вчитель. Ми з вами говорили про надзвичайні ситуації та стихійні лиха. Сподіваюсь, що вам не прийдеться опинитися там, де життя людини підвергається ризику. Але все-таки, якщо це трапиться, найголовніше не панікуйте та пригадайте все, про що почули на уроці.

Предмети: Класному керівникові

Класи: Середня школа