Користувацький вхід

Урок № 22: Укриття населення в захисних спорудах. Евакуаційні заходи.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

ПЛАН-КОНСПЕКТ
ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ «ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ»
З УЧНЯМИ 10 КЛАСІВ

РОЗДІЛ: Основи цивільного захисту населення

Урок № 22: Укриття населення в захисних спорудах. Евакуаційні заходи.

Мета:
- сформувати знання про основні захисні споруди: укриття найпростішого типу, протирадіаційні укриття;
- ознайомити учнів з основними видами евакозаходів при виникненні надзвичайної ситуації: розосередження, евакуацію;
- вчити правилам правильної евакуації при виникненні можливої надзвичайної ситуації в навчальному закладі;
- сприяти вихованню організованості та морально-вольових якостей учнів
Навчальні питання:
1. Класифікація захисних споруд;
2. Укриття найпростішого типу;
3. Протирадіаційні укриття;
4. Сховища;
5. Евакуація населення;
Учні мають знати:
- Поняття «Протирадіаційні укриття», «сховища», «евакуація», «заміська зона»;

Учні повинні вміти:
- Знати правила поведінки в сховищах, чітко і вміло діяти в випадку евакуації при виникненні можливої надзвичайної ситуації в навчальному закладі;
Учні повинні засвоїти терміни і поняття:
- Укриття найпростішого типу, протирадіаційні укриття, сховища, евакозаходи, розосередження, евакуація
Місце заняття: кабінет Захисту Вітчизни.
Час: 45 хвилин.
Метод проведення уроку: розповідь, бесіда, словесно-практичний.
Обладнання і література:
Бака М.М. «Захист Вітчизни», підручник для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, К.: Вежа, 2006р.
Гудима А.А. «Захист Вітчизни», підручник для учнів 11 класу, Т.: Астон, 2011 р.
Міжпредметні зв’язки: хімія, біологія,основи правознавства.

Структура уроку
І. Організаційний момент – 10 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів – 10 хв.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності – 1 хв.
IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
V. Закріплення нових знань та умінь учнів – 2 хв.
VI. Підсумок уроку – 1 хв.
VII. Домашнє завдання – 1 хв.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент – 10 хв.
1. Вишикувати учнів в одну шеренгу за зростом, зробити перекличку за списком.
2. Перевірка зовнішнього стройового вигляду учнів, усунення помилок.
3. Здача рапорту командиром відділення вчителю Захисту Вітчизни,
4. Виконання основних стройових команд: «Ставай», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно», «В дві шеренги шикуйсь»…
5. Повідомлення теми, мети та порядку вивчення навчального матеріалу.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів – 10 хв.
Питання для перевірки:
- Як подається сигнал Цивільної оборони?
- Розкажіть, які повідомлення штабу цивільної оборони передаються в надзвичайних ситуаціях?
- Яке значення має своєчасне оповіщення населення при виникненні НС?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності – 1 хв.
Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і застосування засобів ураження організовується відповідно до Закону «Про цивільну оборону України».
З цією метою здійснюється комплекс заходів , які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист…

IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
1. Класифікація захисних споруд
Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від уражальної дії зброї масового знищення.
Захисні споруди розрізняють:
За призначенням – для захисту населення, розміщення органів управління, вузла зв’язку, медичних закладів;
За місцем знаходження – вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках
За захисними властивостями – найпростіші укриття (щілини відкриті та перекриті), протирадіаційні укриття (ПРУ) і сховища.

2. Укриття найпростішого типу.
У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин. Щілини є відкритими та перекритими.
Відкрита щілина – це зигзагоподібна траншея з кількох прямолінійних ділянок довжиною до 15 м. Глибина її – 1,8-2,0 м. Будівництво щілини починається з розмітки і трасування тобто визначення її плану на місцевості. В міру заглиблення поступово підрівнюють крутизну, доводячи до потрібних параметрів.
Коли є час і вразі потреби щілину перекривають колодами, шпалами, малогабаритними залізобетонними плитами. Зверху покриття влаштовують шар гідроізоляції і насипають шар грунту товщиною 50-60 см. Для вентиляції встановлюють витяжну коробку.

3. Протирадіаційні укриття.
Протирадіаційними укриттями називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ можна віднести не тільки спеціальні споруди, а й будівлі господарського призначення: погреби, підвали та ін. Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієнтом послаблення радіації, що залежить від товщини огороджувальних конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-випромінювання.
У ПРУ, розрахованому на 50 чоловік і більше, повинні бути не менше двох виходів. Для підсилення захисних властивостей у приміщенні забивають вікна і зайві двері, насипають шар грунту на перекриття і роблять, якщо потрібно, грунтову підсипку назовні. Укриття місткістю до 30 чоловік, повинні провітрюватися природною вентиляцією через припливний та витяжний короби. В укритті встановлюються нари (лавки) для відпочинку, стелажі для продуктів харчування.

4. Сховища.
Сховище є найбільш надійним захистом від усіх ура жальних чинників: високих температур, шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і отруйних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будинків та споруд, а також засобів масового ураження і звичайних засобів ураження.
За місцем знаходження сховища бувають вбудованими та відокремленими (поза будинками).
За місткістю розрізняють малі сховища (150-300 чол.), середні (300-600 чол.) і великі (понад 600 чол.)
Сховища мають фільтровентиляційні установки промислового виготовлення, які очищають повітря та розподіляють його по відсіках, систему водопостачання. На той випадок, якщо система водопостачання перестане діяти, передбачено аварійний запас води. Освітлюється сховище від міської (об’єктної) електромережі, в аварійних випадках – від автономної електростанції, а якщо її немає – від акумуляторів або ліхтарями.
Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менш ніж на дві доби для кожної людини у сховищі.

5. Евакуація населення.
Розосередження – це організоване вивезення з міст і розміщення в заміській зоні робітників та службовців підприємств, що продовжують працювати у воєнний час або при виникненні надзвичайної ситуації.
Евакуація – це вивезення з міст у заміську зону решти населення, яке знаходиться в зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення..
Відповідальність за евакуацію покладається на начальників ЦО та штабів ЦО підприємств, установ, навчальних закладів.
Щоб евакуація пройшла організовано, її завчасно планують місцеві адміністративні органи і створені при них евакуаційні комісії.
Почувши інформацію про евакуацію, громадяни повинні готуватися до виїзду в заміську зону. Із собою взяти саме необхідне: засоби індивідуального захисту, аптечку індивідуальну, індивідуальний протихімічний пакет (ІПП), паспорт, військовий квиток, інші документи, продукти харчування на 2-3 доби та гігієнічні засоби.
Перед виходом із квартири виключити всі освітлювальні і нагрівальні прилади, закрутити водяні та газові крани, закрити вікна і квартирки, замкнути двері.

V. Закріплення нових знань та умінь учнів – 2 хв.
- Які види захисних споруд ви знаєте?
- Від яких уражальних засобів захищає відкрита щілина7 Перекрита щілина?
- Як підготувати споруди господарського призначення для захисту в надзвичайних ситуаціях?
- Розкажіть про правила поведінки в захисних спорудах;
- Розкажіть про правила проведення евакуації населення;

VІ. Підсумок уроку – 1 хв.
1.Нагадую тему уроку, ступень досягнення поставлених цілей;
2.Звертаю увагу учнів на записи в зошиті по даній темі;
3. Бесіда про практичне значення та можливе застосування знань даної теми в повсякденному житті.

VІІ. Домашнє завдання – 1 хв.
Опрацювати матеріал підручника Бака М. М. «Захист Вітчизни», вміщений на сторінках 249-254, 272-274, дати відповіді на запитання (ст. 274)

Автор: 

Водоп’ян Микола Володимирович

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі