У навчально-виховний процес вищої школи провідні науковці та викладачі XIX-XX впроваджували форми науково-дослідної роботи, які стимулювали розвиток творчого мислення студентів: «короткі диспути», «дискусії на лекціях», «повторення з розмірковуванням», «порпання в наукових книгах», «репетиції», «акваріуми», «навчаючи - учусь», «раунд робіни» тощо. Але такі форми проведення вимагали індивідуальної та самостійної підготовки студента.
Методологія сучасного процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студентів полягає в його переорієнтації з лекційно-інформаційної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти.
Індивідуальна та самостійна робота є невід’ємною частиною розвитку освіти, яка сприяє якісному засвоєнню знань. Несерйозний підхід до цієї роботи негативно позначиться на студентах і додасть головного болю викладачу, коли наприкінці семестру до нього натовпом ходитимуть спантеличені студенти, які в останню мить шукатимуть матеріали до залікової сесії і коли він перевірятиме купи рефератів, есе, звітів, курсових робіт тощо.

Класи: Професійна освіта

Предмети: Педагогіка