Сьогодні дитина з її потребами,здібностями стоїть у центрі освітньо – виховної системи. До навчання дітей застосовується особистісно – орієнтовний підхід. Вітчизняна освіта поступово переорієнтовується, ставить інші навчально – виховні завдання, відбувається переосмислення ролі особистості в суспільстві. Її головною метою стає розвиток особистості, життєвого потенціалу та життєвої компетентності учня.
Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей. Тому я поставила собі за мету сприяти розвитку життєвих компетентностей учня та формуванню його життєвих навичок, необхідних для становлення основ індивідуально – особистісної життєтворчості, а саме:
- здобуття життєвого досвіду;
- життєве прогнозування;
- прийняття рішень та планування дій;
- розв’язання типових життєвих завдань;
- самоорганізація та самовиховання.