Травми хребта належать до найбільш важких і прогностично несприятливих видів пошкоджень опорно-рухової системи людини. Вони спостерігаються, за даними різних авторів, від 3% до 12% від усіх травм, найчастіше у осіб найбільш працездатного віку (18-40 років), характеризуються довгими строками лікування і високою (87%) первинною інвалідністю. Ступінь інвалідності потерпілих залежить від важкості самої травми, післятравматичних ускладнень та від методів лікування