Закріпити знання дітей про театр, професії (артист, костюмер, гример, касир, водій, кондуктор, продавець квітів, буфетниця)
Надати можливість самостійно обирати собі роль.
Формувати вміння емоційно передавати характер героїв, перевтілюватися в певну роль.
Закріпити вміння користуватися грішми, витрачати їх за потребою.
Розвивати діалогічне мовлення, пам'ять, творчість.
Виховувати інтерес до професій.
Хід заняття
-Діти, Афлотун прислав нам запрошення в театр – ось цю афішу. (Розглядаємо афішу, виясняємо, на яку виставу запрошують)
-Хто працює в театрі?
-Що роблять артисти? Костюмери? Гримери?
-Для чого потрібна каса в театрі?
-Як потрібно поводити себе в театрі?
-Що не можна робити в театрі?
-Для чого дзвенять дзвінки в театрі? (Вихователь запитує, хто які обов’язки хоче виконувати)
-Чим можна дістатися до театру?
-Хто хоче бути водієм автобуса? Контролером?
-Де можна придбати квіти для артистів? Хто буде продавцем в магазині квітів? (Ролі розподілені: артисти, гримери, костюмери ідуть готуватися до вистави, решта їдуть в автобусі, де у кондуктора купують квиток на проїзд, продавець у магазині продає квіти. В касі театру купують квитки на виставу. Хто бажає, іде в буфет випити чашечку кави чи чаю, а решта сідають в залі, відповідно місцю в квитку)
Після третього дзвінка починається вистава «Ріпка».
РІПКА (ЕКОНОМІЧНА)
Ведуча. На окраїні села
Хатка стоїть немала.
Живуть в ній:
Дід, баба, внучка,
Киця і собачка Жучка.
Дід. Пенсії давно нема
Ждав і ждав, бачу – дарма:
В животі давно бурчить,
Як сім’ю-то прокормить?
Баба. Діду, не переживай,
Щось придумаєм, давай! (дід думає)
Ведуча. Взяв дідусь сапу швиденько
І посіяв щось гарненько.
Сонце світить, дощ іде,
Ріпка в діда вже росте. (вибігла і сідає дівчинка Аліна)
Дід. Я щодня її сапав,
Міндобрива добавляв.
Працював в поті чола,
Вже пора і до стола.
Ведуча. Смикнув раз, потяг і вдруге,
Промучився весь день,
А ріпка сидить як пень!
Дід. Бабо, кинь свої діла,
Ріпка бачиш он яка!
Ведуча. Тільки крикнув, бабка вмить
Із лопатою біжить.
Баба. Може її підкопати,
Щоб хвоста не відірвати?
Зараз трішки поїмо,
Ну, а потім продамо.
Ведуча. Тягнуть ріпку так і сяк,
Ну, не витягти ніяк.
Баба. Люба внучко, поспіши,
Ріпку вирвать поможи!
Внучка. А затрати в нас не марні?
Може купим щось в пекарні?
Баба. Краще мовчки помагай
І часу дарма не гай!
Бач, грошей у нас нема –
Ми працюємо дарма.
Ведуча. Знову стали ріпку рвати,
Промучились увесь день,
А ріпка сидить, як пень.
Внучка. Десь собака тут гуляла,
Краще б нам допомагала.
Собака. Я не просто так гуляю –
Я вам двір охороняю.
І грошей з вас не беру,
Чесно й вірно вам служу.
Ведуча. Стали дружно всі тягти.
Тягнуть ріпку так і сяк –
Ну, не витягнуть ніяк.
Собака. Киця наша міцно спить,
Користі ніякої.
Краще йди, допоможи,
Ми тобі подякуєм.
Ведуча. Баба й внучка напряглись,
За дідусем потяглись.
Пес старається, не писне,
Киця йому хвостик тисне.
Тягнуть – потягнуть,
А витягти не можуть.
Киця. Мишко, тут такі діла,
Ріпка бачиш, он яка.
Як поможеш нам разок,
Ми дамо тобі кусок.
Мишка. Разом дружно всі взяли –
Раз, два – потягли!
Ведуча. Гуп, гуп, гуп.
Взяв дід ріпку за чуб,
Баба діда за сорочку,
Внучка бабу за торочку,
Собачка внучку за спідницю,
Киця собачку за лапку,
А мишка собачку за хвостик
І витягли ріпку!
Ріпка. Дідусь радий, баба рада –
Яка дружна в них бригада.
Є тепер дохід в сім’ї,
Не голодні будуть всі.
(поклон)
Діти дякують артистам, дарують квіти.
-Сподобалась вам вистава?
-Вирушаємо в дитсадок і напишемо Афлотунчику листа з подякою та розповіддю про враження від вистави.
(Діти переодягаються, сідають в автобус і вирушають в дитсадок)