Тема."Національний одяг наших бабусь" .
Програмовий зміст: дати дітям уявлення про український одяг; навчати правильно називати предмети українського одягу; вдосконалювати уміння правильно вживати іменники з прийменниками; навчати співвідносити за кольором і розміром предмети одягу (площинні); закріплювати навички малювати круглі форми; розвивати зв’язне мовлення, орієнтації у просторі, дрібну моторику пальців рук, увагу; виховувати естетичний смак, уміння слухати інших, бажання допомагати іншим.
Словник: збагачувати словник дітей іменниками: сорочка, спідниця, шаровари, стрічка, чобітки, хустка.
Матеріал: іграшки: дід, баба, онука, кішка, собака, мишка; площинні силуети ляльок і одяг для них; силуети суконь, вода, фарба, пензлі, серветки.
Хід заняття
(До групи заходить дівчинка в українському одязі (або заносять ляльку.)
— Добрий день! Мене звуть Марійка. А вас? (Діти знайомляться.)
— Подивіться, яка красива дівчинка.
— У що вона одягнена?
— Що вона взула на ніжки?
— Що одягнуто на голівці?
— А у нашої Марійки дуже багато ляльок. І вона пошила їм красивий одяг. Давайте допоможемо їх одягнути.
Дидактична гра «одягни ляльку»
— Подивіться, хто прийшов разом із Марійкою. (Дід, баба, собачка, кішка, мишка.)
— З якої вони казки?
— У що одягнені дід (баба)?
— Де у собачки капелюх? (На голові.)
— Де у кішки чобітки? (На ногах.)
— Де у діда ріпка? (У руках.)
— Де стоїть кошик? (За бабою.)
— Як вони тягнули ріпку?
(Діти обігрують фрагмент казки.)
— Діти, а в що одягнена мишка?
— Що робити? У мишки немає красивої сукні. Давайте прикрасимо мишці сукню. Як ми можемо це зробити?
(Вихователь показує відповідні рухи і пояснює їх значення.) (Робота дітей.)
Діти розмальовують сукні і дарують мишці. Гості прощаються і йдуть.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Народознавство