Мета: ознайомити учнів із творчим доробком зрілого митця; розкрити пристрасність, історичне тло, широту діапазону поетичного мислення В. Стуса; вчити сприймати філософську лірику, аналізувати поезії;
розвивати критичне мислення, мовлення, творчі здібності учнів;
виховувати активну громадянську позицію, найкращі якості особистості.
Тип: урок аналізу художнього твору.
Обладнання: мультимедійний комплекс, презентація до теми уроку.
Ми ще повернемось,
обов'язково повернемось,
бодай – ногами вперед,
але: не мертві,
але: не переможені,
але: безсмертні.
В. Стус
1. Мотивація навчальної діяльності.
В одній із пісень сучасної української групи „Тартак” є слова : ”Я не хочу бути героєм України, не цінує героїв моя країна”. Як ви розумієте цей вислів? Що означає бути героєм? Хто, на вашу думку, є героєм України?
2. Повідомлення теми, мети уроку.
• Серед імен, що навіки закарбувалися в історію нашого народу, ім’я Василя Стуса, людини мужньої, безкомпромісної, високоморальної. На минулому уроці ми ознайомились з біографією митця, і на сьогодні ви підготували творчу роботу „Хто є Стус для України?” у формі роздумів про долю поета (перевірка домашнього завдання).
• Якщо шукати відповідь на питання: кого ми мали в особі Стуса: Постать чи Поета, то вона незаперечна: навдивовижу міцний сплав Патріота і Генія. ”Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав...”(В. Стус) Доля веліла Стусові стати митцем світового масштабу, що, за словами критиків, творив поезію третього тисячоліття, поезію, яку не можна зрозуміти з півслова, бо в ній поєднання емоційної сили і глибокого інтелекту.
• На уроці ми будемо аналізувати зразки філософської лірики митця на прикладі віршів „Як добре те, що смерті не боюсь я”, „Ярій, душе! Ярій, а не ридай...”, „Не можу я без посмішки Івана”.
• Передзавдання: творча робота „ Життєве кредо В. Стуса рядками його творів” (у формі „щоденника побіжних зауважень”).
• Озвучування очікуваних результатів.
3.Аналіз філософської лірики В. Стуса.
а) Аналіз поезії „Як добре те, що смерті не боюсь я”.
• Вчитель. Вірш „Як добре те, що смерті не боюсь я” є програмним для поета, його девізом, гімном життя, він став прилюдним проголошенням життєвих принципів митця.
• Питання до бесіди:
1) З якими біблійними, історичними образами з’єднує асоціативно поет образ ліричного героя? 2) Які цінності життєвої позиції декларує автор?
б) Аналіз поезії „Ярій, душе! Ярій, а не ридай...”.
• Вчитель. Сприймати Стуса-філософа нелегко. Це екзистенційна лірика – вірші, в яких розкривається внутрішня сутність людини, те глибинне, внаслідок якого кожна особистість є неповторною. Такі поезії вимагають насамперед вслухання в суть, в них не повинно все бути зрозумілим, в них залишається таїна. Прикладом такої поезії є вірш „Ярій, душе! Ярій, а не ридай...”.
• «Історична основа твору - загибель художниці Алли Горської» (повідомлення учнів).
• Словникова робота: 1) яріти – випромінювати яскраве світло; 2) яріти – виявляти зло, лють.
• Питання до аналізу: 1) Зверніть увагу на образи поезії, об'єднайте їх у дві протилежні за змістом метафоричні групи, розкрийте їх філософію (серце України, жменька нас, калинова кров, грона болю, біла стужа, чорні води, сива завірюха). 2) Яку роль відіграють епітети на позначення кольору?
г) Аналіз поезії „Не можу я без посмішки Івана”:
• Історична основа твору – арешт друга, літературознавця Івана Світличного у 1965 році (повідомлення учнів).
• Завдання до аналізу: 1) Сформулюйте питання, що допоможуть розкрити ідейний зміст поезії (наприклад, у чому, за Стусом, полягає „людська добрість”?) 2) За допомогою яких художніх засобів поет виражає ставлення до друга і до ворогів (метафори, стилістично забарвлені слова, авторські неологізми).
4. Підсумки уроку.
• Результати творчої роботи „ Життєве кредо В. Стуса рядками його творів”;
• Про яких людей кажуть: „Такий, як Стус”?
• Чи важко бути такою людиною?
• Чи треба бути такою людиною?
• Василь Стус виконав своє призначення сина України і сина планети. За першу він приніс себе у жертву, домігшись у Бога права на її майбутнє. Для планети Стус залишив поезії настільки високого рівня, що найкращі критики і літературознавці не знаходять їм рівних. „Я пишу вірші і гадаю, що колись то буде потрібно моєму народові. А що мене мучать за них – то що ж зробиш?.. Це вже доля, а долі не обирають...” (В. Стус) Чи справдились слова поета? Як вони перегукуються з епіграфом?
• Чи справдились ваші очікування від уроку?
5. Домашнє завдання:
• Виразне читання поезій.
• Есе “Я і Стус: лінії перетину”.
• Індивідуально: для самостійного читання: “Верстаю шлях – по вимерзлій пустелі...”, “Сховатися од долі – не судилось”, “Господи, гніву пречистого...”
• Індивідуально: дослідження “Лексичні особливості поезій В. Стуса”.
В приєднаному файлі розробка уроку і презентація