Змінюється суспільство, розвивається наука й техніка, збільшуються обсяги інформації, це потребує нових підходів до виховання підростаючого покоління. Тому пріоритетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних та загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей школярів. Завданням сучасної школи є виховання особистості, яка володіє не тільки знаннями, високими моральними якостями, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання, беручи на себе відповідальність за свою діяльність.
Перед учителем постає проблема – як спрямувати розвиток дитини на формування творчої, інтелектуально розвиненої особистості, яка досягла б життєвого успіху?
Компетентність творчої діяльності передбачає виявлення творчого потенціалу учнів, логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.
Одним із стратегічних завдань є особистісний підхід до школярів, індивідуальність пізнавальних здібностей, диференціація навчання і виховання, допомога особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися. Творча особистість повинна працювати під девізом «Допоможи мені це зробити самому».
Сучасне життя неможливо уявити без медіа, вони потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання: викривляють життєві орієнтири, нав’язують певну модель стосунків, поведінки, блокують критичне мислення.
Постає питання: а чи взагалі потрібні медіа, якщо вони так негативно впливають на особистість дитини? Деякі батьки відмовилися від телебачення, самі підбирають дитині матеріали для перегляду з Інтернету. Звичайно, що це убезпечує дитину від соціально шкідливого інформаційного впливу. Але така поведінка батьків має й свої недоліки: дитина виростає несхожою на інших підлітків, у них немає спільних тем для обговорення, тому така дитина часто потрапляє в ситуацію відторгнення; також у дитини не розвиваються навички взаємодії з медіа, адже вона повинна сама навчитися регулювати свої бажання (спочатку зроблю уроки, потім подивлюсь фільм, або послухаю музику, або поспілкуюся в соціальних мережах тощо).
Отже, треба не відмовлятися від медіа, адже це стало невід’ємною частиною нашого життя, а навчити дитину свідомо споживати медіа-продукти, відрізняючи справжні цінності від підробних, розвиваючи критичне мислення.