Зміни , що відбулися останніми роками в практиці вітчизняної освіти, не залишили без змін жоден бік шкільної справи.
Нові принципи особистісно – зорієнтованого навчання, індивідуального підходу, суб’єктності у навчанні, вимагають нових технологій, методів, форм.
Найбільшу увагу приділяю методу проектів. Чому? Вважаю, що для того , щоб учень сприймав знання як дійсно необхідні, особистісно важливі – необхідна проблема, що виділяється з реального життя, знайома і значуща для учня, для вирішення якої йому необхідно застосувати уже отриманні знання і навички, а також і нові , які ще доведеться набути.
«Вирішити проблему» - означає застосувати в даному
випадку необхідні знання і навички із різних галузей життя, отримавши реальний і чуттєвий результат.
У шостому класі застосовую такий метод під час вивчення теми «Твір – опис приміщення на основі власних спостережень».
Учням заздалегідь надається завдання щодо здійснення майбутнього проекту. Час підготовки визначається відповідно до складності роботи. За бажанням діти об’єднуються в групи або пари. Учитель надає кожній групі (парі): «Картку– план підготовки до твору…» (практико – зорієнтований проект).