Програмовий зміст
• зв’язне мовлення: формувати уміння складати невеликі розповіді — описи птахів (від першої особи) (за незначної допомоги вихователя);
• граматика: закріплювати уміння утворювати дієслова від звуконаслідувань; стимулювати вживання повних речень;
• звукова культура: тренуватися вимовляти звукосполучення — голоси птахів; розвивати логічне мислення, вміння робити висновки; виховувати турботливе, доброзичливе ставлення до птахів, бажання піклуватися про них.

Словник: активізувати вживання назв птахів; вводити узагальнюючі слова.

Матеріал: ілюстрації із зображенням птахів, прислів’я, клітка, дві пташки-іграшки.

Хід заняття 27 Тема. Птахи прилетіли. Заняття в дошкільному навчальному закладі. Розвиток мовлення. Середня група

Вихователь.
Весела, гарна й кучерява
Маленька дівчинка — Весна.
Біжить, сміється, сіє трави,
Усе пробуджує від сну.

— Діти, яка пора року зараз у нас в гостях? Чому ви думаєте, що це весна?

(Діти називають ознаки весни.)

Вихователь. А чому не видно птахів? Давайте з вами проспіваємо закличку:

Пташок викликаєм із теплого краю:
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

(Звучить музика, вихователь запрошує дітей до килимка.)

Вихователь.
Нумо, діти, поспішайте.
Друзів своїх зустрічайте.
Птахи до нас прилетіли.
І на килим в групі сіли.

— Погляньте, скільки птахів завітало до нас. Давайте спробуємо пригадати, як вони називаються.

Діти. Сорока, снігур, горобець, чапля, голуб, сова, шишкар, лелека тощо.

Вихователь. Чи всіх цих птахів ми бачили взимку?

Діти. Ні, одні птахи відлітали у вирій, інші зимували у нас.

Вихователь. Як називаються птахи, які відлітали?

Діти. Перелітні.

Вихователь. А ті, що залишалися зимувати?

Діти. Зимуючі.

Дидактична гра «Перелітні — зимуючі»
Діти розподіляються на дві групи. Перша група «збирає» — перелітних пташок, друга — зимуючих. (Шпак — перелітний птах, восени він відлітає у вирій. Горобець — зимуючий, залишається зимувати в нас.)

Вихователь. А чи хотіли б ви хоч на хвилинку стати птахом?

Діти. Так, хотіли б.

Вихователь. То ж давайте уявимо себе птахами і розкажемо про себе від імені птаха.

Опишемо зовнішній вигляд, особливості будови тіла (з яких частин складається тіло: голова, тулуб, лапи, крила, хвіст).

Запитання для опису

— Як пересувається?

— Чим живиться?

— Де мешкає?

— Яку користь приносить?

— Які про нього складені вірші, загадки, прикмети.

(Діти складають розповіді.)

Вихователь. Птахам сподобалися ваші розповіді, і вони хочуть з вами пограти. Спробуйте відтворити пісні птахів.

Діти. Ворона: кар-кар.

Вихователь. Що робить ворона?

Діти. Ворона каркає;

• горобець: цвірінь-цвірінь (цвірінчить);

• зозуля: ку-ку (кує);

• голуб: воррр-воррр (воркує);

• соловей: тьох-тьох (тьохкає).

(Вихователь показує зображення двох птахів: одного — в клітці, іншого — на волі.)

Вихователь.
Зустрілися дві пташки: одна — в клітці, а інша — на волі. Поміркуйте, про що можуть говорити пташки, які живуть в різних умовах: одна в неволі, а інша в лісі? Одна живе на всьому готовому, але в клітці, а іншій доводиться самій шукати собі їжу, рятуватися від ворогів, проте, вона вільна. (Міркування дітей.)

Вихователь. Давайте пригадаємо, як ми піклуємося про наших птахів.

Діти. Годуємо взимку, робимо шпаківні весною тощо.

Вихователь. А чому ви піклуєтеся про птахів? (Відповіді дітей.) Вихователь пропонує дітям вивчити прислів’я «Де багато пташок, там немає комашок» і просить пояснити його зміст.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Освіта в цілому