Соціалізація – це багатогранний процес під час якого людина розвивається, самореалізується, оволодіває знаннями, вміннями, навичками, нормами поведінки, залучається до культури, оволодіває досвідом, накопиченим іншими людьми.
Дошкільний вік – період найбільш інтенсивного соціального розвитку, період активного засвоєння соціальних норм. Але часто оточуючі дитину дорослі (педагоги, батьки) недооцінюють важливість цього вікового періоду в розвитку дитини, як підготовчого до майбутнього, «справжнього життя», яке за їх думкою, починається з моменту вступу до школи. Перші серйозні вимоги до дитини в плані оволодіння соціальними нормами пред’являються саме в школі, тому за часто дорослі віддають соціальному розвитку дитини другорядне місце. Пріоритет надається розумовому розвитку, навчанню, підготовки до школи, а соціалізація йде стихійно сама по собі. Між тим саме дошкільний вік є сензитивним періодом соціального розвитку дитини. Тому необхідно допомогти дитині ще до школи придбати ті соціальні навички, якості, на які він міг би опиратися при входженні в нову громадську структуру.
Соціальне виховання являється активним і ціленаправленим педагогічним процесом, який формує моральні якості, цінності та правильну поведінку в суспільстві.