ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕСТІВ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ, РІВНЯ ЇХ ЗАГАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Математика, посідаючи особливе місце в системі знань, виконує роль універсального та найпотужнішого методу наукового пізнання навколишнього середовища. Набуття учнями математичних компетентностей – одна з найважливіших складових життєвих компетентностей.
Математична компетентність – це насамперед вміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і методи математичного моделювання, уміти будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати здобуті результати, оцінювати похибку обчислень.
У сучасній освіті діагностичні обстеження учнів є необхідним елементом психологічного супроводу освітньої програми. В своїй роботі, як викладач математики, використовую тести, що включають субтести на математичні здібності( тести Векслера, Амтхауера) та короткий орієнтовний (відбірковий) тест Бузіної – Вандерліка (КОТ). Використання тестів дозволяє продіагностувати рівень сформованості базової математичної освіти першокурсників, які прийшли на навчання до училища після 9-го класу, рівень та ступінь практичної підготовки учнів до опанування математики старшої школи, дієву грамотність учнів , яка є необхідною у повсякденному житті й достатньою для опанування інших загальноосвітніх предметів та спецпредметів за професійно-технічними напрямками, а саме:
 володіння технікою обчислень;
 уміння працювати з формулами;
 уміння розв’язувати задачі, пов’язані з відсотками та пропорцієй;
 уміння здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі;
 уміння класифікувати і конструювати геометричні фігури на площині й у просторі.
Також тести, які я використовую, дозволяють продіагностувати загальний інтелектуальний розвиток першокурсників, рівень сформованості логічного мислення, пам’яті уваги, інтуіції; вміння аналізувати, класифікувати та узагальнювати.
Короткий орієнтовний тест Бузіної – Вандерліка (КОТ) зарекомендував себе як якісний та надійний експрес – метод вивчення загальних здібностей. Тест призначений для визначення інтегрального показника «загальні здібності» і передбачає діагностику наступних критерієв оцінки інтелекту: здатність до узагальнення та аналізу, гнучкість мислення, розподіл і концентрація уваги, швидкість і точність сприйняття матеріалу, переключення, мовне чуття, арифметичні здібності, просторову уяву, вибір оптимальної стратегії ( всього 50 завдань).
Обмеженням використання методики є освітній рівень (нижня границя 7-й клас школи).
Тест Векслера діагностує вербальний і невербальний інтелект / вербальний інтелект – це можливість аналізувати, систематизувати та відтворювати інформацію у вигляді мовних (вербальних) сигналів; невербальний інтелект – тип мислення, який спирається образи і уявлення, тісно пов’язаний з розвитком розумової діяльності наочно-дієвого типу/.
У тесті Амтхауєра зібрані 4 групи підтестів, кожен з яких відповідає за дослідження і характеристику розумових здібностей, зокрема: вербальні, математичні, здатність до просторової уваги та геометрії, запам’ятовування. В діагностиці використовую завдання тесту №77-96 /розділ 5/. Ці завдання дозволяють продіагностувати рівень сформованості обчислювальних навичок учнів, їх математичної грамотності для задоволення практичних потреб.
Результати дослідження здібностей учнів ДНЗ ВПУ «Моторобудівник»
/групи №6/12,№1/14,№19/14,№12/13/ за допомогою короткого орієнтовного тесту Бузіної –Вандерліка:
Рівень загальних розумових здібностей Кількість,%
низький /13б і менше/ 22,0
нижче середнього /14б - 18б/ 33,0
середній /19б - 24б/ 39,0
вище середнього /25б - 29б/ 3,0
високий /30б і більше/ 3,0

Ці дослідження свідчать про рівень інтелектуального розвитку дітей, яких ми навчаємо. Чим вищий цей рівень, тим краще здатність до навчання та пізнавальної діяльності. 55% учнів мають достатньо низький рівень цих здатностей і як наслідок низький рівень готовності до навчання та нових способів та прийомів діяльності. Як показало дослідження учні в основній своїй масі намагаються уникати завдань у вигляді арифметичних завдань, а ті деякі, які вибирають, вирішують невірно. 45 % учнів виявляють інтерес до різноманітних завдань тесту, хочуть вирішувати завдання, а після тестування жваво діляться враженнями і, обговорюють вподобані завдання. Але не всі завдання виконуються правильно, внаслідок допущених арифметичних помилок.
Тести Амтхауєра підтвердили достатньо низький рівень розвитку числових здібностей учнів ( здатність до швидкого та точного обчислення, логічних міркувань, володіння арифметичними навичками, розуміння математичних операцій).
За окремими позиціями отримано такі результати: здатність до концентрації і розподілу уваги – 28%; загальний рівень обізнаності і розвинення лінгвістичних здібностей -39%;здатність до обґрунтування та аналізу – 8%, успішність у виконанні числових завдань на встановлення закономірностей з геометричними фігурами – 25%; успішно застосовують знання в прикладному аспекті – 18%; рівень просторового орієнтування і абстрактно-логічного мислення -15%. Слід зазначити, що 40% учнів мали швидку стомлюваність під час виконання завдань.
Висновки. Проведене дослідження показало, що 45% учнів мають середній, вище середнього та високий рівень інтелектуальних здібностей, але не всі ці учні встигають на достатньому рівні з математики внаслідок того, що ці здібності не розвинуті в процесі навчання і виховання в школі, сім’ї; внаслідок слабкого володіння учнями технікою обчислювань, внаслідок слабкої мотивації до навчання.
Мета моєї роботи в контексті проведеного дослідження. На своїх уроках математичні знання і вміння розглядати не як самоціль, а як засіб розвитку особистості учня, намагатися подолати прірву і забезпечити математичну грамотність учнів, сприяти на своїх уроках здатності учнів розуміти роль математики у світі, в якому він живе, учити учнів висловлювати обґрунтовані судження та використовувати математичні знання для задоволення пізнавальних та практичних потреб.

Класи: Професійна освіта

Предмети: Математика