Програма гуртка з навчання основам народознавства засобами театральної діяльності дітей середнього та старшого дошкільного віку
«В гостях у тітоньки Оксани»
Сучасна педагогіка з дидактичної поступово стає розвиваючою. Що мається на увазі під цим? Насамперед те, що не тільки психологи, але й педагоги-практики починають усвідомлювати й бачити результати своєї виховної й освітньої діяльності в розвитку особистості кожної дитину, його творчого потенціалу, здатностей, інтересів. У цьому плані неможливо переоцінити роль рідної мови, яка допомагає дітям усвідомлено сприймати навколишній світ і є засобом спілкування. Для розвитку всебічно і духовно розвиненої дитини невичерпним джерелом є народознавство (історична наука, що вивчає культуру і побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємини; етно­графія). Адже немає талановитішого вихователя, ніж рідна земля та її народ. Народна творчість, фольклор, традиції — це характерні народні вихователі.
Народознавство виховує у дітей моральні, патріотичні, естетичні, творчі задатки. Кожна нація має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Звичаї — це не відокремлене явище в житті народу, це — втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. Вони безпосередньо виливають на духовну культуру народу, а це, у свою чергу, впливає на народну творчість. Саме тому народна творчість нерозривно пов’язана зі звичаями народу. Звичаї народу — це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки у сучасному, а також в історичному його минулому. Звичаї, а також мова — це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Вони виробилися впродовж усього довгого життя і розвитку кожного народу.
Інтерес дитини до минулого батьків, бабусь і дідусів, до народних традицій є могутнім чинником розвитку повноцінної соціальної особистості, з високими життєвими позиціями, духовними потребами. Бабусина казка, мамина колискова, дідусева сопілочка — це те, що залишилося у кожному з нас, що не тільки наповнює теплими спогадами про дитинство, але й формує стійкий зв’язок із рідним народом, його культурою. Заняття з народознавства стануть дитині ще цікавішими, якщо до них додавати театралізовані засоби та елементи. Театралізована діяльність дозволить не тільки виразно розвивати українську мову, а й формувати соціальні навички поведінки, бо кожний літературний твір або казка для дітей завжди мають моральну спрямованість (дружба, доброта, чесність, сміливість і т.д.).
Таким чином, народознавчі заняття з засобами театральної діяльності навчать дитину любити свій на­род, свою Батьківщину, почуватися її часткою і виховувати у собі впевненість, рішучість і сміливість.
МЕТА І ЗАВДАННЯ ГУРТКА:
– прищепити дітям любов до свого народу, своєї Батьківщини засобами театральної діяльності.
Завдання:
1. Створити умови для розвитку творчої активності дітей.
2. Ознайомити дітей з легендами, оповіданнями, віршами, піснями та бувальщинами рідного краю.
3. Розширити знання дітей про український побут.
4. Формувати у дітей найпростіші образно-виразні вміння, учити імітувати характерні рухи казкових тварин.
5. Виховувати емоційне позитивне ставлення до того, що дитина – українець і громадянин України.
6. Поповнити словник дітей українськими словами, удосконалювати звукову культуру мови, інтонаційний лад, діалогічну мову.
7. Прищеплювати українські національні цінності.
8. Познайомити дітей з різними видами театру (ляльковий, музичний, дитячий, театр звірів і ін.) та театрами України
9. Розвити у дітей інтерес до української історії засобами театральної діяльності.
УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГУРТКА:
Програма народознавчого гуртка складена для роботи з дітьми середнього та старшого дошкільного віку.
Заняття проводяться в українській світлиці 1 раз на тиждень.
Для дітей середнього дошкільного віку тривалість одного заняття 25-30 хвилин. Для дітей старшого дошкільного віку тривалість одного заняття 35-40 хвилин.
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
• народознавчий матеріал;
• аудіо записи українських пісень;
• народні рольові ігри та народні рухливі ігри.
• ігри з картками.
• демонстраційний матеріал: «Державні символи», «Українське вбрання», «Українські письменники», «Національний одяг» .
На заняттях діти сидять півколом, якнайближче до вихователя, що допомагає їм добре бачити й чути педагога, це створює теплий психологічний клімат, а також дозволяє швидко міняти види діяльності.
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
• кабінет для навчання;
• комп'ютер, музичний центр;
• декорації;
• театральні костюми;
• маски;
• м'які іграшки;
• книги з казками, книги з народознавства;
• ширма;
• світлини, картинки, ілюстрації.

Класи: Дошкільне виховання