Українські вечорниці

Підготували:
Весеньова О.А.
Коломієць І.І.
Калиушко Л.В.

Святково прибраний зал: українська хата, тин, хвіртка, у хаті вишиті рушники, образи, лавки, піч.
Дійові особи:
1-а –ведуча
2-а – ведуча
Господиня
Кума

Ведуча
Закінчилась у полі вся робота.
Земля чекає вже весняної пори.
А в хопців та дівчат своя турбота,
Бо потяглися довгії зимові вечори.
Ведуча
Загомоніли всюди і дорослі й діти,
Діди старі, жінки, чоловіки і молодиці
Про співи, танці, жарти і розваги,
Та про чарівнії зимові вечорниці.
Ведуча
І заспівало, загуло
В селі, неначе вулики гудуть,
Ударили музики десь троїсті,
Та хлопці вже на вечорниці йдуть.
Ведуча
Ой завирувало, загуло,
Аж луна кругом іде!
То весела Калита
До нас в гості йде.
Ведуча
Ласкаво просимо вас, хлопці і дівчата,
На наші на веселі вечорниці.
(Звучить укр. музика )

Господиня (наряджається, запинає хустку, дивиться у дзеркало)
Ой, лишенько,що ж це я так забарилася, поки все повимітала, поприбирала в хаті, самій вже ніколи в дзеркало глянути. А зараз вже і люди будуть сходитися. О, промовка про вовка, вже хтось іде.
Кумонька.
Добрий вечір вам у хаті.
Господиня
Та й вам бути здоровими, кумонько. Заходьте.
Кумонька
Сьогодні на небі ані зіроньки, та й місяць десь сховався за хмарами. Поки йшла до вас, кумонько, у тій темряві ледве не вбилася.
Господиня
А чи вам дня не було перевідатися? Як стемніє, тільки парубки та дівчата бігають на вечорниці.
Кумонька
То вже я дивлюся, ти, паніматко, вже вбралася, знов весь куток у себе збираєш. Григорівно, зараз же піст, не можна гуляти, вечорниці збирати. Господь накаже.
Господиня
Не накаже, а простить, це ж свято Андрія. З давніх давен сходяться хлопці і дівчата до просторого дому гуляти – «калиту кусати».
Кумонька
Так тож хлопці та молоді дівчата, а ти стара баба, ви подивіться, вирядилась, як молодичка!
Пісня
Кумонька
Заманулось старій бабі
Молодою бути
(Господиня з кумою співають укр. пісня «Чи я не хазяйка чи не господиня»)

1 дівчина
Дівчата, у кого сьогодні збираємось на вечорниці?
2 дівчина
У тітки Олени домовлялися.
(Дівчата заходять до хати тітки Олени)
Дівчата
Добрий вечір, вашій хаті. Уклін господині!
Чи веселі вечорниці у вас на Вкраїні?
Добрий вечір, вам дівчата, і вам молодиці.
Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці.
Господиня
І вам добрий вечір.
Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві.
(Дівчата сідають на лавах).
Кумонька
А чия це ти є?
1 дівчина
Мамчина та таткова.
Кумонька
Чи не Семена Курдуплика, менша?
Господиня
Ні, Ганни Перебийкорито! Ну, вже всі зібралися, чи ще хтось прийде?
2 дівчина
Може й прийдуть, як не заблукають.
Господиня
То вже сідайте рядком, поговоримо ладком. Дівчата, а ви знаєте, що в ніч на Андрія ворожать? Давайте і ми поворожимо та дізнаємось імя свого судженого
Кумонька
Ото виходьте на вулицю та питайте імя, яке назове перший стрічний, отак і буде звати вашого чоловіка.
(Дівчата йдуть питати, вертаються з вигуками «У мене Петро!», «У мене Гаврило», «А мені дід сказав «Кіт Мурко!». Сідають на лаву)
Господиня Дівчата, не забудьте сьогодні опівночі подивитися у воду, щоб упізнати там свого судженого.
(Хлопці кидають чобіт в хату. Дівчата лякаються, а потім сміються роздивляючись, що то таке).
1 дівчина. Тю, та тож Федір до Катрі залицяється
2 дівчина .Ні то до тебе залицяється.
Ведуча (за кулісами)
Хлопці знали, що дівчата ворожать у цей вечір. У святого Андрія долю питають, судженого обирають і намагаються побешкетувати, дівчат налякати.
Кумонька
Що це смердить? Горить?
Господиня
Т а це каша, каша в печі підгоріла...
(Дістає кашу з печі)
Господиня
А ну дівчата хто піде частувати кашею святого Андрія
Дівчина Я піду, та може якого зустріну
Дівчина (бере кашу, виходить із хати іде на дорогу і каже)
Доле, доле (2 р.)
Йди до мене
Кажу їсти.
(Здалеку чуються чиїсь кроки. Іде дід).
Дід Кхе! Кхе!
Дівчина Хто це тут? Дід якийсь сунеться. Здоровеньки були, діду. Діду, а ну, я вас кашею пригощу.
Дід Тю, на Андрія усі геть подуріли, хто це поночі кашу їсть?
Дівчина Як не хочете їсти, то хоч назвіть своє ім’я.
Дід. Дормідонт.
Дівчина. Ой, та це у чоловіка,мабуть, таке ім’я буде (тікає, дівчата, що підглядали, сміються)
Кумонька
Ну що , дізналися ім’я?
Всі Дормідонт
Господиня
А що це, дівчата, у нас за вечорниці без пісень. Давайте заспівайте
Пісня «Од Києва до Лубен»
(Стук у двері . Заходять хлопці.)
І хлопець. Добрий вечір у вашій хаті! Гарно співаєте.
Господиня
І вам добрий вечір, парубки!
2 хлопець. Добрий вечір, дівчата. А чи приймете нас на вечорниці?
Господиня
Проходьте, сідайте. Десь ви трохи забарилися.
3 хлопець
А що ви тут ворожите, то може, і нам поворожите.
І дівчина Це не хлопчаче діло ворожити.
І хлопець. Тоді давайте в ігри пограймося, в «Чоботи»
Дівчата. Ні, краще, зайчиком, хлопці, пострибайте.
Гра «Чоботи»
Рогача та коцюбу кладуть навхрест. 1 хлопець стрибає,
(Звучить фонограма пісні «Ой на горі жито»)
1-й хлопець збивається і наступає на коцюбу.
2 -й хлопець робить та саме, але перемагає і обирає дівчину,
саджає її на коцюбу і робить коло на коцюбі.
(Звучить фонограма пісні «Їхав козак за Дунай»)
Господиня
Гарно ви граєте та ще й співаєте
А можливо ви ще якісь жарти знаєте?
Дівчина
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою
Він, сердяга, як побачив та через городи,
Заплутався в буряні та й наробив шкоди
Хлопець
У Валерянівці густо хати
Вітер не провіє.
Сама мати ложки миє,
Бо дочка не вміє.
Дівчина
Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі,
Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла.
Хлопець А ще ми знаємо пісню про лінивого Гриця
Пісня «Грицю Грицю до роботи…»
Ведуча
Сьогодні свято калити
Тож калиту чіпляємо,
На місяць поглядаємо,
Свою долю-радість закликаємо
Господиня
Дівчата та хлопці прийшов час калиту кусати
Ведуча
А хто ж у нас пан Калитинський?
Хлопець 1 Я пан Калитинський (тримає у руках калиту). Моя умова така: хто вкусить коржа, під’їхавши до нього , і не засміється, тому все минеться, а як засміється – то від мене не відмиється. Прошу пана Коцюбинського калиту кусати!
Хлопець 2 (сідає верхи на коня і їде калиту кусати. Підїжджає до пана Калитинського)
- Добрий вечір, пане Калитинський!
- Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди їдеш?
- Їду калиту кусати!
- А я буду по писку писати!
- А я вкушу!
- А я впишу! (кусає калиту)
- Хто ще бажає ?
(Учасники гри по черзі стрибають і кусають калиту, хто не вкусить, того пан Коцюбинський маже сметаною)
Ведуча
В кожній хаті в Україні
Вареники варять нині.
Це вареники добренні
Як їх родичі пельмені
Ведуча
А чи вміють наші хлопці вареники ліпити? Дівчата давайте перевіримо.
(Гра- змагання серед хлопців «Хто швидше зліпить вареники»)
Ведуча
Хлопці наліпили вареників. А дівчата тепер нехай скуштують.
(Гра-змагання серед дівчат «Хто швидше з’їсть вареники»)

Ведуча
С поконвіку в Україні вареники заправляли воістину українським продуктом – салом!
Пісня про сало
Ведуча
Ми награлись, насміялись
Так, щоб довго пам’яталось
Вас чекають у макітрі,
Вареники дуже ситні –
Білолиці, круглолиці
З української пшениці
Ведуча
Просимо, гості, до столу сідати
Будемо, будемо вас частувати!
Ведуча
Їжте, їжте, просимо щиро
Вареники наші з сиром,
Вареники непогані,
Вареники у сметані

Класи: Середня школа

Предмети: Виховна робота