Виховна година
Пізнаємо світ і себе.

Мета: розвиток дитини як особистості, розкриття її позитивних здібностей, знань про особистість, спілкування, взаєморозуміння та взаємоповагу.
Завдання: створити в колективі мікроклімат, який сприяв би духовному і творчому саморозкриттю, саморозвитку й самоформуванню особистості.

Пізнай себе, пізнай свою природу - і ти пізнаєш Істину.

1.Привітання.
2.Вступне слово вчителя.
Чи багато людей можуть похвалитися тим, що добре знають себе? А може, й не треба себе знати?
Уявіть собі, що ви придбали новий сучасний комп’ютер. Ви знаєте з чого він складається, і тому вирішили одразу ввімкнути його і спробувати ним керувати. Чи можливо це? А якщо можливо, то чим це загрожує людині? Так, у кращому випадку ви лише зламаєте складну техніку, а в гіршому - зашкодите собі. Бо перш, ніж керувати, треба знати будову цього приладу, правила користування ним.
Так само і людина. Щоб знати себе, треба себе пізнавати, а саме: які ми, як до нас ставляться інші, чи тебе поважають, люблять, які у нас риси характеру, звички, таланти…
Сьогодні ми зібрались, щоб поділитися своїми думками, послухати і почути кожного. Разом ми, учні 5-А класу, учні першої школи, але кожен з нас маленька часточка колективу, особистість, яка хоче, щоб до її думки прислухались, поважали, рахувалися з нею.
Послухайте дитячий віршик:
Риба плаває в воді,
Птахи високо літають,
Звірі бродять по землі,
А людина – виростає.
Їздить, плаває, літає,
Відкриває, пізнає, геть усе,
Що в світі є.
Мета нашої бесіди: краще пізнати самого себе та своїх друзів, однокласників.
Діти, скажіть, чи є серед тих, хто є у класі, двоє однакових хлопчиків чи дівчаток? А у школі, чи є хтось, щоб був вашою точною копією? ( Відповіді учнів).

Так от, вчені довели, що на всій Землі, де проживає понад 6 мільярдів осіб, немає жодної пари людей, які були б точною копією один одного. Уявляєте? Серед більше як 6 млрд. населення кожен із нас – єдиний у своїй неповторності на всій Земній кулі. А давайте зараз ми з’ясуємо, наскільки ми з вами схожі чи різні. Адже ви ровесники, навчаєтесь в одному класі, можливо, й бажання та захоплення у вас однакові. Отож почнемо.
- Сплесніть у долоні ті, хто любить співати.
- Тихенько тупніть ногою ті, у кого сірі очі.
- Піднесіть руку ті, хто любить морозиво.
- А тепер хай нявкне той, хто вважає себе веселим.
- Візьміться за голову руками ті, кому зараз трішки страшно чи ніяково.
Ну то що, однакові ми з вами чи різні? Деякі бажання та захоплення у нас збігаються, але все ж таки ми різні. Кожна людина відрізняється від іншої своїм характером, звичками, мріями і бажаннями, навіть зовнішнім виглядом, і багато чим іншим.
Але … (звучить мелодія)
Існує така східна легенда.

Колись люди вірили, що існує не один, а багато богів. Одного разу боги вирішили створити Всесвіт. Створили зірки, сонце, море, гори, і створили Людину, і створили істину.
Однак постало питання: куди приховати Істину, бо їм хотілось продовжити шлях пошуку Істини.
„Давайте сховаємо її на далекій зірці,” – сказав один.
„А давайте сховаємо її на далекій найвищій гірській вершині,” - запропонував інший.
„Ні, давайте покладемо її на дно найглибшої безодні.”
„А, може, сховаємо її на зворотному боці Місяця?”
А наймудріший Бог сказав:
„Ні, ми сховаємо Істину в серце людини. Тоді вона шукатиме її у всьому Всесвіті, не знаючи, що носить її постійно в собі. ”

- Діти, як ви думаєте, що таке Істина? (Відповіді учнів)
Те, заради чого живе людина, знання про те, як творити добро і долати зло. Правда перевірена досвідом.
- А тепер подумайте, чого Боги все-таки сховали істину в серці людини? (Відповіді учнів)
Кожен із нас – це маленький Всесвіт, це якась Істина. Ми можемо знайти Істину, якщо зазирнеш в себе, вивчимо себе, пізнаємо себе…
- Діти, незважаючи на те, високі ми чи низькі, швидкі чи повільні, сумні чи радісні усі ми носимо у своїх серцях Істину. Так?
- Тож чи можна не поважати, не любити людину тільки за те, що вона дуже висока чи низенька? За те, що вона бідна або багата. Любити потрібно за її талант, духовність і чесність.
Отож, давайте зазирнемо в себе, пошукаємо Істину.

Як ми можемо пізнати себе?
1.Самооцінка;
2.Порівняння: з іншими людьми, з братами, сестрами
3.Оцінка тебе іншими людьми, батьками і родичами,
Однокласниками, знайомими, друзями, сусідами, вчителями;
Зауваження: порівняння з іншими повинно бути розумним доречним, щоб не принизити людської гідності.

- Слово психологу (тестування)

А зараз допоможемо одне одному в пізнанні оцінки інших людей. Адже немає абсолютно хороших або, навпаки, поганих людей. Кожен має якісь добрі риси характеру. Гра, у яку я пропоную зараз пограти, має назву „Комплімент.” Не забувайте, що комплімент – це люб’язний вислів із похвалою. Згадайте найкращі риси характеру своїх однокласників і, звертаючись до кого бажаєте на ім’я, скажіть комплімент.
(Звучить легка музика)
- Кому було важко сказати товаришеві комплімент?
Я пропоную вам звернутися до довідки (на дошці у дві колонки записані слова-компліменти та образливі слова).
- Кому було приємно чути гарні слова на свою адресу?
- А може, хтось розгубився чи зніяковів, почувши комплімент від товариша?
- Може, хтось не згідний з оцінкою товариша?
Та все ж, приємно чути гарні слова на свою адресу.
- Як ви думаєте, чому між людьми виникають непорозуміння, конфлікти, суперечки? (Відповіді учнів)
Певно тому, що ми не хочемо зрозуміти співрозмовника, подивитися на ситуацію, що склалася, його очима.

Правила, які допоможуть уникнути непорозумінь.
1. Поважай себе та інших людей;
2. Іди на поступки іншим, умій жертвувати власними інтересами заради спільних;
3. Радій власним успіхам та успіхам інших. Не будь заздрісний, злий.
4. Постійно самоудосконалюйся.
5. Намагайся бачити своїх друзів очима, слухати вухами, а відчувати серцем.
Дуже часто доводиться чути таке: „Людина сама створює себе.”
На аркуші паперу намалюйте зображення людини, але дуже акуратно, бо ви створюєте символічну людину – самого себе. Отож, і у кожного з вас є свої бажання, мрії, захоплення.

Напишіть своє бажання, мрію
Що я люблю?
Моє улюблене заняття…
Куди б я хотів помандрувати?

А зараз пошукаємо, в кого бажання чи мрії виявилися однаковими. Якщо це сталося, напишіть ім’я однокласника.
- Для чого ми грали у цю гру? Так, щоб ще раз переконатися, що ми з вами різні, але мрії і бажання можуть збігатися. Ось тоді ми створюємо групи, колективи, знаходимо собі друзів.

3. Підсумок заняття.

Наш клас – це теж єдиний колектив. І хоча ми всі різні, у нас є спільна мета: пізнати світ, рости і товаришувати, добре навчатися, бути щасливими.
Успіх, задоволення, щастя не приходять самі собою, вони залежать від нас. Жодна людина не приходить у світ досконалою. Все її життя – постійний розвиток, пізнання, формування власного „Я”.
А з результатами тестування психолог ознайомить вас на наступній зустрічі після їх опрацювання, й ви довідаєтесь про себе дещо нове й цікаве.
Дякуємо всім учням за участь у бесіді і бажаю вам успіху у пізнання самих себе.

Предмети: Виховна робота