Тема. Бесіда з позакласного читання сучасної української літератури. Письменники Дніпропетровщини. Творчість Лесі Степовички
Мета. Продовжити знайомити учнів з письменниками рідного краю, зокрема з життям і творчістю Лесі Степовички, проаналізувати ідейний та художній зміст її поезій;
розвивати читацький кругозір учнів; вміння самостійно працювати з книгою, іншими джерелами інформації; уміння аналізувати художні твори, робити висновки та необхідний коментар; уміння логічно мислити і надавати вичерпні відповіді; навички проектно-дослідницької роботи, комунікативність, творчі здібності;
виховувати повагу до героїчного минулого та сьогодення рідного краю; почуття гордості за талановитих людей Дніпропетровщини, зокрема письменників; любов до рідних; допитливість, бажання пізнавати нове; наполегливість у навчанні.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі Степовички, презентації учнів, тексти поезій.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
- Добридень. Сідайте.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Вступне слово вчителя.
- Дніпропетровщина багата не тільки своїми ресурсами, але й талановитими митцями художнього слова, які страждають, коли вона страждає, і радіють разом із нею, прославляючи нашу Україну далеко за її межами.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
- На минулих уроках ми знайомилися з письменниками Дніпропетровщини. Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо вивчення життя і творчості письменників нашої області і поговоримо про творчість Лесі Степовички (Олександри Несторівни Булах).
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу
Учитель: А дослідження почнемо з презентації життєвого і творчого шляху письменниці (учні презентують творчі роботи, які заздалегідь підготували ( учнівські презентації)).
Вчитель: А зараз прослухаємо і проаналізуємо деякі її поезій Лесі Степовички.
1. Аналіз поезії «Біла Україна».
1.1. Учні слухають аудіозапис вірша «Біла Україна» (учнівська презентація), звертають увагу на те, як поетеса змальовує красу зимової України.
1.2. Тема:
Змалювання краси зимової України. Очікування новорічних свят.
1.3. Головна думка:
Новий рік, а з ним і Божа благодать приходять і до багатих, і до бідних. Головне – бути в цей час зі своєю родиною, близькими людьми.
1.4. Художні засоби:
- епітети (небесний млин, вічне борошно, голому віттю, морозні суцвіття, біла Україна, золота Коляда, новорічна химерна ніч, дими рідні);
- метафори (зблиски сонць маряться віттю, меле небесний млин, морозні суцвіття розцвіли у вікні, мерехтять мрії, замерзли грудки, встане-зійде зоря-звідза, полетить золота Коляда);
- авторський неологізм (сумноплин).
2. Аналіз поезії «Монолог Дмитра Яворницького»
2.1. Виразне читання учнем вірша «Монолог Дмитра Яворницького» (учнівська презентація).
Учитель: Під час читання вірша пригадайте, ким був Дмитро Яворницький, що він зробив для України, чому ми не повинні забувати про героїчне минуле нашого народу.
2.2. Тема:
Повернення Дмитра Яворницького на Україну, до музею козацької слави і його спогади про героїчне минуле нашої країни та роздуми про майбутнє.
2.3. Головна думка:
Слава України не померкла, наша держава буде вільною наперекір всім ворогам. І хоч скільки було цариць, але найперша цариця – Козацька Січ.
2.4. Художні засоби:
Учитель: Поєднайте художні засоби з їхніми назвами.
епітети руки служать, розступались води, оживали древнощі святі, шаблі блискали, кров влилась, струна озветься, скрипне віз чумацький, віз не все розказав, чайка скрикне, впаде полуда з віч, Дніпр слуха, степ диха, час не пощез
метафори «Допоки руки служать, краю милий, Не пожалію серця і снаги!»; «І ви, баби мої, я так вас всіх люблю!» «А першою була – Козацька Січ!»; «Працюйте, сестри, не шкодуйте серця! Ще віз отой не все вам розказав!»
повтори «Ну як ти тут без мене, Дике по-ле?»; «Чому ж я й досі неспокійно сплю?»; «Де мій ціпок?»
окличні речення працюй, працюй
питальні речення «Дике поле»; «І ви, баби мої»; «Працюйте, сестри»
звертання краю милий, древнощі святі, шаблі золоті, дике поле, сивий Дніпр
3. Аналіз поезії «Цікавий місяць на колінах низько…»
Учитель: під час прослуховування вірша подумайте: навіщо нам потрібно знати і плекати рідну мову.
3.1. Виразне читання ученицею вірша «Цікавий місяць на колінах низько…» (учнівська презентація).
3.2. Тема:
Спогади поетеси про дідівську хату, жаль, що так довго була на чужині, забула свою мову, свою країну, а зараз повернулась, ніби з небуття.
3.3. Головна думка:
Моїм народом в тризуб закодована,
ви – триєдина сила, духу вись:
Пречиста Хато, Пісне й рідна Мово!
Хто має вас, той вже не загубивсь.
3.4. Художні засоби:
Гра «Хто більше?»
Клас ділиться на три групи. Кожна група називає по одному художньому засобу з прикладом. Яка група називає їх найбільше, та і стає переможницею.
- епітети (цікавий місяць, травневу нічку петриківську, дідівська хато,
притулку незрадливий, дідівська мово, триєдина сила, рідна Мово);
- метафори (місяць припав до шибки; зажевріло буття; душу обпалило;
туго-пісне, що в душі бриніла; намисто шию огорта; мова лежала в скрині);
- звертання («Пречиста Хато, Пісне й рідна Мово!»; «Дідівська хато»; «Притулку незрадливий, туго-пісне»; «Дідівська мово»);
- порівняння («Твої слова-перлини, мов намисто»; «Дідівська мово, ти лежала в скрині, мов кожушок»);
- окличні речення («Дідівська хато, ти – моя колиско, любові неповторний дивосвіт!»; «Дідівська мово, ти лежала в скрині, мов кожушок, на дні мого життя!»).
ІV. Підсумок уроку
Робота в парах: учні розказують один одному про те, що найбільше запам’яталося на уроці, які життєві уроки вони взяли для себе, яке враження справила презентація, хто найкраще попрацював, яка група найдружніша, що вдалося, а що - не зовсім, хто відзначився індивідуально?
Заключне слово вчителя: Мистецтво художнього слова є результатом творчості людей талановитих, воно не піддається віянням мінливої моди, не залежить від неї, ним повністю управляють незмінні закони краси душі нашого народу.
Мені б дуже хотілося, щоб сьогоднішній урок наповнив ваші серця любов’ю до нашої країни, а душі – світлом добра і краси.
V. Домашнє завдання
Знати ідейно-художній зміст поезій Лесі. Намалювати ілюстрації до її поезій.