30 вересня 2012 р., у день Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, уже склалася хороша традиція відвідувати батьківщину (с. Олешня, Ріпкинський р-н, Чернігівська обл.) Софії Федорівни Русової, української просвітительки, фундатора української національної концепції дошкільного виховання.

Колектив школи-дитячого садка імені Софії Русової, на чолі з директором Людмилою Синекоп, пані Галина Дацюк, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка, голова жіночого центру «Спадщина», журналіст, Тетяна Вороніна, головний редактор видань «Дитячий садок» і журналу «Дошкілля» видавництва «Шкільний світ», м. Київ; колектив ДНЗ № 28 центру С. Ф. Русової на чолі з завідувачем Оленою Недільченко (м. Прилуки, Чернігівська обл.), Наталія Примушко, завідувач ДНЗ № 13, освітньо-виховного центру Софії Русової (м. Ніжин, Чернігівська обл.), Світлана Гарус, учитель початкових класів Ріпкинської гімназії (Чернігівська обл.), Ірина Білецька, завідувач ДНЗ 4 «Сонечко», (м. Трускавець, Львівська обл.), завітали до Олешнянської школи, де їх привітно зустріли господарі Петро Куліш, директор Олешнянської ЗОШ імені С. Ф. Русової, і Тетяна Глушак, заступник директора з виховної роботи, та дітлахи (молодших і старших класів).

Господарі підготували невеличкий концерт «Вересень і Софія Русова». Було дуже зворушливо: у неділю, у невеличкій шкільній залі сільської школи звучали дзвінкі дитячі голоси, які передавали всю свою любов і шану до землячки, співали українські пісні, цитували С. Русову.

Гості привітали педагогів і дітей зі святом, сказали добрі слова, відзначили зміни на краще, що відбуваються в школі, у шкільному музеї, і традиційно подарували невеличкі подарунки для школи та дітей. А також в цій актовій залі Олешнянської школи була підписана і скріплена печаткою угода про співпрацю між дошкільними закладами міст Києва, Прилуки, Трускавець і Ріпкинською гімназією за ідеями та спадщиною Софії Русової.

Цього дня завжди трапляються якісь дивні події, несподівані речі. Тож коли гості перебували в шкільному музеї С. Русової, раптом зайшли пані Ольга Рудакевич та її брат пан Тарас, праонуки Софії Русової, які приїхали з далекої Америки, щоб уклонитися й вшанувати пам’ять великої жінки…

Ще гості відвідали Майдан Софіїї Русової в центрі села та поклали квіти до підніжжя її пам’ятного знаку, завітали до колишньої садиби Ліндфорсів.

День розпочався з дощу, але потім вийшло сонечко й не заходило аж до самісінького вечора.

Пошану до свободи особистості й несприйняття насильства над людською гідністю виплекала С. Русова в собі як найголовнішу чесноту педагога. За 21 рік Софія наблизилась до нас. Вона мудрістю озвалася зі сторінок виданих й перевиданих її ж педагогічних праць. Вона має сьогодні багато прихильників концепції національного виховання.

Дякуємо вересню, що відкрив нам визначну постать.

Детальніше про цікаве спілкування з родичами С. Русової, інтерв’ю з ними, враження від відвідування Олешнянської школи читайте на шпальтах часописів редакції видань «Дитячий садок».