21 вересня 2012 р. у Київському міському Будинку вчителя редакція видань «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ» провела чергове засідання клубу «Дошкілля» на тему «Використання спадщини Василя Сухомлинського в розвитку пізнавальної активності дошкільників». Гостями клубу стали працівники ДНЗ № 428 Шевченківського р-ну м. Києва: вихователь-методистзакладу Ірина Селіванова, вихователі Наталя Могутнова та Тетяна Стеценко.

Про використання спадщини Василя Сухомлинського можна говорити багато, адже своїм талантом він запалив вогник творчості в серцях багатьох людей, а коло його інтересів було надзвичайно широким. Тож на засіданні клубу йшлося про любов до всього живого, дослідження як спосіб пізнання довкілля (бо неможливо берегти те, про що не знаєш), подорожі до природи, бережне ставлення до неї.

Ірина Селіванова розповіла про впровадження спадщини Василя Сухомлинського в практику роботи дошкільного закладу. Педагоги закладу завжди в пошуку: вигадують, майструють, ліплять, радяться й знаходять новий поворот у, здавалося б, уже давно знайомому місці. І сяють очі дітвори, бо саме вони допомагають вихователям творити, це для них педагог створює диво, задля них знайома річ перетворюється на витвір мистецтва.

Робота колективу має три великих напрями (робота з колективом, дітьми, батьками), і кожен вибирає собі справу до вподоби. Навіть на заняттях із фізкультури діти не просто виконують вправи, а мандрують казковими стежинками, допомагають мешканцям казкової країни подолати всі перешкоди.

«Природа — джерело Доброти» — ця думка червоною ниткою проходить через усі твори Василя Олександровича. І щоб дітям було легше сприймати його твори (бо більшість із них написана для школярів), педагоги закладу створюють власноруч ілюстрації до творів В. Сухомлинського. До цієї роботи долучилися й батьки, захопилися нею тепер і в дитячому садку. Вийшло так багато ілюстрацій, що вже можна випускати ілюстровану книгу творів Василя Олександровича.

Ірина Василівна провела круглий стіл на тему «Основні норми моральності, сформовані у правилах педагога», де разом з учасниками клубу довела, що кожен педагог впроваджує ідеї В. Сухомлинського в практику роботи свого дитячого садка.

Наталя Могутнова розповіла про еколого-розвивальне середовище дошкільного закладу, використання освітніх технологій у роботі з дітьми з ознайомлення з природою (особливо зупинилася на умовах сучасного дошкільного закладу в місті), розвиток пізнавальних інтересів під час пошуково-дослідницької діяльності.

Щодо формування природодоцільної поведінки дітей на основі духовних цінностей педагоги закладу передовсім ставлять перед собою такі завдання: зрозуміти, що відчуває дитина, на що спрямовані її переживання, чи відкрилося щось нове в її почуттях під впливом казки, а якщо ні, то чому; допомогти дитині повніше виявити свої почуття; створити для неї такі умови, у яких сформувалися б духовні цінності.

Здавалося б, тема природи давно вивчена, і нове щось уже годі знайти. Утім, вона так само багатогранна, як і багатогранне її сприйняття кожним із нас, кожен находить у ній щось нове , тут на кожного з нас завжди очікує крутий поворот. А що там, за ним, — кожному відкривається інакше.

Вивчення спадщини В. Сухомлинського дало змогу педагогам і батькам по-новому подивитися на традиційне ознайомлення дітей із природою, сформувати новий світогляд, зламати традиційні ідеали, виховувати новий соціально-екологічний ідеал не лише дошкільника, а й вихователів і батьків.

Цікавих форм роботи з дітьми у вихователів надзвичайно багато. Розглянемо стисло дві з них — освітню подорож й естетичні комплекси.

Освітні подорожі спрямовують на безпосередню взаємодію з довкіллям. Саме вони допомагають дітям набувати особистого досвіду, шукати й знаходити, помічати й пояснювати, вивчати об’єкт зусібіч і знаходити невідомі його грані.

Освітні подорожі відрізняються від традиційної екскурсії ще й тим, що інформаційним джерелом виступають особистий досвід дитини та об’єкти на ділянці ДНЗ, подорож поєднує різні види діяльності під час дослідження: візуальне спостереження, тактильне та моторне відчуття, пошук та аналіз інформації, постановку дослідів та експериментів. Кожна дитина може висловити свої припущення та версії, коригувати їх на основі групових суджень.

Естетичні комплекси вдало доповнюють освітні подорожі, бо допомагають наочно:

продемонструвати дітям особливості процесу художньої творчості;
показати, якими глибокими можуть бути естетичні почуття й переживання, викликані сприйманням краси світу;
пробуджують творчу струну в душі митців і виливаються в музику, поезію, малярство тощо.

Наприклад, діти спостерігають за красою берізок, обіймають їх, милуються ними. А потім розучують хоровод, роблять аплікацію, розглядають картини та фотографії з берізками, розучують пісні та вірші про берізку тощо.

Учасники клубу подумки побували в освітній подорожі та з’ясували, звідки в місті з’являються рослини. Виявляється, рослини падають із неба (їх приносить вітер), їх розповсюджують тварини, і, звичайно, рослини саджають люди… Рослини в місті ростуть у найнесподіваніших місцях — на дахах, тротуарі, у щілині, на дні калюж… Їх потрібно оберігати і не одразу виривати, якщо виросли у небажаному місці, а обережно пересаджувати. За кілька хвилин ми дізналися стільки про рослини, скільки не написано в жодній книжці.

Таку подорож з дітлахами можете здійснити й ви, а потім продовжити вивчати різні об’єкти природи.

І насамкінець, учасники клубу з Тетяною Стеценко поринули в чарівний світ казки. Вони дізналися, як можна ефективно поєднати казки й дидактичні ігри. Виходять ігрові продовження казок або незвичайні казкові дидактичні ігри. Це вже хто як сприймає і як вигадує.

Усе починається з казки. Саме під час читання казки створюється атмосфера, яка допомагає зрозуміти її зміст. Діти співпереживають разом із героями, стають не пасивними, а активними учасниками дійства.

Осмислення змісту казок допомагає знайти спільну мову з батьками вихованців, залучити батьківську громаду до взаємодії у вихованні дітей, підготувати дошкільника до виходу у світ, до сприйняття дійсності з усіма небезпеками та радощами.

Зміст казок діти краще засвоюють під час повторного читання. Та педагоги закладу цим не обмежуються й за казками створюють власні дидактичні ігри. У них живуть герої казок В. Сухомлинського. Діти можуть знайти неочікуваний поворот сюжету, поглибити свої знання, кожен може зазирнути у світ казки й продовжити її.

Звичайно, краще раз побачити й пограти, ніж сто разів почути. Тож учасники клубу змогли пограти, проконсультуватися, поділитись досвідом, знайти нові ідеї…

Детальніше про засідання клубу «Дошкілля» Ви можете дізнатися з публікацій у часописі «Дитячий садок» у грудні.