6 грудня 2012 р. у Київському міському Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться чергове засідання клубу «Дошкілля».

Тема: «Психофізіологічні можливості становлення творчості дошкільника».

Гість клубу: Олександр Кочерга, заступник директора з навчально-методичної роботи ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. психол. наук, доцент, автор книг редакції «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ» про психофізіологію дітей раннього та дошкільного віку.

Організатори: Київський міський Будинок вчителя, редакція Всеукраїнських видань «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ».

Початок — о 14:00, ауд. № 308.

Питання творчого розвитку дитини на слуху в багатьох педагогів і батьків. Стрімко зростає цікавість суспільства до раннього розвитку дитини. Саме період раннього та дошкільного віку дитини є спокусливим для батьків у їхньому бажанні прискорити природний розвиток дитини.

Перебуваючи на гачку масової свідомості, неможливо не зреагувати на різноманітні пропозиції освітнього простору, де інтенсивний розвиток представлено як головну мету та панацею для досягнення успішності дитини в її подальшому житті. Кому не відомі гасла «Після трьох вже пізно…», «Ранній початок — успішний старт» або «Ранній розвиток дитини — гарантований успіх у подальшому житті...» та їм подібні.

На кожному кроці в освітньому просторі виникають різноманітні освітні структури, спрямовані лише на одне — максимально інтенсивний та швидкий розвиток здібностей дитини (звісно ж, за відповідні кошти). Педагоги дошкілля активно почали задовольняти батьківські амбіції, щоб надати дошкільникові підтримку в його інтелектуальному розвитку. Причому часто-густо забігаючи далеко вперед за природну самодостатність та можливості дошкільника. Активно розповідають про людський капітал, про важливість вкладання коштів у власну дитину задля ж її розвитку.

Батьків спокушають гучними назвами освітніх закладів та майбутнім статусом їхніх дітей (школяр, гімназист, ліцеїст, студент, академік...). Так спокусливо сказати іншим, що дитина не просто ходить до дитячого садочка, а до якогось особливого «елітного» освітнього закладу (навіть часто не усвідомлюючи, що стоїть за зовнішнім антуражем красивих гасел).

Але чому так зростають негативні показники психічного та фізичного розвитку дошкільників? Чому майбутні першокласники, ще тільки розпочинаючи свій шлях у шкільному житті, уже мають по кілька діагнозів? Чому як «шагренева шкіра» випаровується мотивація дитини до навчання?..

Таких тривожних запитань доволі багато. Утім, хотілося б спокійно, аргументовано, без зайвого пафосу розібратися: чим ми заповнюємо роки дитинства; чим обертається для дитини рання інтелектуалізація; де межа, за якою життєрадісна дитини стає передчасно дорослою...

І найголовніше — чи залишається в дошкільника його дитинство.Над всіма цими запитаннями спробуймо спокійно поміркувати. Ми не шукатимемо готових відповідей на всі випадки життя дитини. А просто спробуємо на мить зупинитись, замислитись, виважити, розібратись, поміркувати та подивись очима дитини на означені питання.

Усвідомлення проблеми — це вже і є той перший і вирішальний крок на шляху до розуміння того, як допомогти та не заважати дитині бути просто ДИТИНОЮ.

Тож, шановні педагоги-дошкільники, на засіданні клубу «Дошкілля» у Вас буде нагода поспілкуватися з Олександром Кочергою, науковцем і нашим автором, разом знайти відповіді на найважливіші запитання про становлення творчості Ваших вихованців, і , зрештою, про те, як зробити дитинство безтурботним і насиченим цікавинками, як не зашкодити здоров’ю дитини, як допомогти їй радісно пізнавати навколишній світ.

Класи: Дошкільне виховання