Забезпечення неперервності здобуття людиною освіти є можливим за умови ралізації принципів перспективності і наступності між суміжними ланками освіти, дошкільною та початковою. Структура та зміст навчання актуалізує питання пошукуи шляхів забезпечення цілісного розвитку особистості на різних рівнях освіти.

Концептуальні засади реформування загальної середньої освіти «нова українська школа» на період до 2029 року проголошують побудову освіти усіх рівнів з максимальним урахуванням індивідуальних фізичних, психологічних, інтелектуальних особливостей дитини кожної вікової групи.Серед ключових компонентів формули Нової української школи:
- новий зміст освіти,заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації дитини в суспільстві;
- наскрізний процес виховання, спрямованийи на формування соціально – моральних цінностей;
- педагогіка,що ґрунтується на партнерстві між вихованцями, педагогами та батьками;
- дитиноцентризм,орієнтація на потреби учняв освітньому процесі;
- нова структура школи,що сприятиме засвоєнню нового змісту і формуванню життєвих компретентностей;
- сучасне освітнє середовище,яке забезпечить необхідні умови,засоби і технології навчання дітей, освітян і батьків у закладі освіти та поза його межами.
Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного. Зокрема,гуманізм як норма поваги до особистості,доброзичливе, бережне ставлення до дитини без спонукання і насилля; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; урахування індивідуальних інтересів,здібностей,темпу розвитку дитини;опора на досягнення попереднього етапу розвитку; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних,психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі.
У Базовому компоненті дошкільної освіти (у редакції 2012 р) таДержавномуистандарті початкової освіти (2018 р). визначається пріоритетність особистісно- орієнтовпного,компетентнісного,діяльнісного,середовщного підходів до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової освіти. Обидва документи покликані забезпечити становлення особистості дитни, її фізичний,комунікативний, пізнавальний,соціально – моральний,художньо- естетичний, креативни розвиток,набуття нею практичного досвіду.
Державним стандартом початкової освіти окреслені такі ключові компетентності: вільне володіння державною млвою, здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, математична компетентність, компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, екологічна, інформаційно – комунікаційна, культурна, громадянські та соціальні компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, навчання впродовж життя. Зазначені компетентності формуються на основі компетентностей, що закладені у дошкільному віці6 здоровязбережувальної, комунікативної, предметно – практичної, ігрової, сенсорно – пізнавальної, природничо – екологічної, художньо-продуктивної, мовленнєвої, соціальної, особистісно – оцінної (згідно Базового компонента дошкільної освіти).
Провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку (спілкування, гра, рухова, пізнавальна, господарсько – побутова, художньо-естетична) мають бути збережені і змістовно збагачені у молодшому шкільному віці. Це дозволить здійснити поступовий перехід до навчання як нового провідного виду діяльності у перший (адаптаційно – ігровий) період початкової освіти.
Спільними для всіх ключових компетентносмтей є наскрізні вміння,як читанняз розумінням, уміння висловлювати власн думку усно і письмово, критичне ита системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Основою формування ключових компетентностей дітей у початковій школі є базові якості особистості дитини, набуті у дошкільному віці: спостережливість, допитливість, довільність, самостійність ,ініціативність, чуйність, креативність, міжособистісної позитивної комунікації та інші.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини,її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток.
Відповідно до нового Державного стандарту початкової освітии освітній процес у початковій школі організовується за циклами.з урахуванням вікових особливостей фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6-10 років. Перштй цикл початкової освіти – адаптаційно –ігровий (1-2 класи); другий цикл – основний (3-4 класи).
Організація освітнього процесу на принципах наступності та перспективності забезпечить всебічний гармонійний розвиток самодостатньої, ініціативної, компетентної особистості на перших суміжних ланках системи безперервної освіти впродовж життя. Реалізація зазначених принципів у закладах дошкільної освіти і початковій школі полягає у забезпеченні єдності, взаємозв’язку та наскрізної узгодженості мети, змісту, методів, форм організації освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
Обізнаність учителів початкових класів із програмами,методами, прийомами розвтку,виховання і навчання старших дошкільників у ЗДО та ознайомлення вихователів старших груп з освітніми програмами, технологіями навчання, що використовуються у першому класі початкової школи, забезпечить умови для уникнення ситуацій форсування або штучного сповільнення природного темпу розвитку дітей.
В освітніх програмах дошкільної і початкової освіти рекомендується посилити розвивальну і виховну складові освітнього процесу, надати пріоритет соціалізації, моральному вихованню, формуванню мотивів пізнавальної діяльності. Однією з таких програм є освітня програма «Впевнений старт». Головні конструкти програмних завдань з урахуванням вимог сьогодення передбачають:
- збалансування напрямів розвитку особистості дитини для збереження її цілісності;
- створення фундаменту успішності дитини через її діяльні сну самореалізацію в умовах нової соціальної ситуації розвитку;
- забезпечення сучасної та зручної системи методичного спроводлу для педагогів та батьків.
Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей доцільно передбачати динаміку проведенням заняття/уроку. В освітньому процесі як ДНЗ, так ті початкової школи провідним має стати спілкування дорослого з дітьми у формі діалогу. Доцільно створювати емоційно значимі ситуації, підтримувати діалогічне спілкування між дітьми.
Важливим засобом забезпечення наступності між дошкільною і початковою освітою є створення і реалізація єдиної, динамічної, перспективної системи конструктивних дій, спільних для управлінців, педагогів та батьків та спрямованих на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Угода укладається директорами закладів щороку в червні.
Орієнтовна схема взаємодії закладів освіти має передбачати порядок дій:
- проведення закладами освіти внтрішнього моніторингу якості освіти;
- обговорення проблемних питань і визначення завдань, що необхідно вирішити на тому чи іншому етапі роботи;
- складання плану і проведення спільних заходів закладів освіти, батьків дітей старшого дошкільного віку.
Методична робота щодо забезпечення наступності дошкільної і початкової освіти має здійснюватися за інформаційно – просвітницьким і практичним напрямами. Доцільно передбачати індивідуальні та інтерактивні (колективні,колективно – групові, групові) форми методичної роботи,а саме:
- взаємовідвідування вчителями та вихователями відкритих занять з дітьми старшого дошкільного віку та уроків у початковій школі;
- анкетування педагогів закладів освіти з питань забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини з метою вивчення потреб у підвищенні майстерності;
- підготовка і проведення спільних педагогічних рад, семінарів – практикумів, виставок тощо;
- організація роботи творчих груп вихователів ЗДо та вчителів школи;
- залучення педагогів ЗДО і початкової школи до участі в спільних педагогічних проектах, розроблення методичних рекомендацій, порад;
- обмін педагогічним досвідом;
- сприяння свмоосвітм педагогів.
У роботі з батьками необхідно передбачити:
- анкетування з питань особистісного зростання дітей, рівня досягнення шкільної зрілості для надання консультативної допомоги;
- ознайомлення з психологічними закономірностями розвитку дитини старшого дошкільного віку та молодшого шкільного віку;
- проведення Днів відкритих дверейу закладах середньої освіти;
- організацію роботи «педагогічної вітальні» з питань створення психологічно комфортних умов для сприйняття дитиною нової соціальної ролі школяра.
Встановлення зв’язку та творчої співпраці між закладом дошкільної освіти і початковою школою на рівні заходів з дітьми – необхідна умова успішного вирішення завдань наступності. Практичний аспект співробітництва у цьому контексті передбачає:
- попереднє знайомство вчителів зі своїми майбутніми учнями;
- відвідування вихователями відкритих уроків, позакласних заходів своїх колишніх вихованців-першокласників з метою спостереження за їх розвитком;
- проведення екскурсій;
- організацію спільних тематичних виставок дитячих робіт, вернісажів, конкурсів тощо;
- проведення спільних заходів для дітей старшого дошкільного віку та учнів початкової школи у закладах дошкільної і загальної середньої освіти (театралізованих вистав, відвідування музеїв тощо);
- спільну участь школярів і старших дошкільників у проектній діяльності та інше.
Узгодженості дій потребує і діяльність психологічних служб закладів дошкільної і загальної середньої освіти. Взаємодія закладів дошкільної і початкової освіти у питанні роботи соціально-психологічних служб може включати:
- здійснення єдиного психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей;
- дослідження рівня розвитку базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку як умови успішного навчання у початковій школі;
- аналіз умов успішної адаптації учнів першого класу до шкільного життя;
- застосування корекційно-розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, які потребують індивідуального підходу;
- проведення спільних методичних заходів.
Зміст конкретних заходів (теми та питання засідань педагогічних рад, круглих столів, семінарів-практикумів, спільних методичних об’єднань тощо) зазначається у річних планах роботи закладу дошкільної освіти та закладу загальної середньої освіти.
Наступність дошкільної і початкової освіти забезпечується шляхом єдності підходів до організації життєдіяльності дитини шостого та сьомого (восьмого) років життя незалежно від соціально-педагогічних умов здобуття освіти: заклад дошкільної освіти, перший клас початкової школи. Діяльність закладів освіти щодо забезпечення наступності має здійснюватися педагогічними колективами спільно і системно. Об’єднані зусилля педагогічних колективів закладів дошкільної і загальної середньої освіти та батьківської громадськості забезпечить психологічно виважений та успішний для дитини перехід з попереднього рівня – дошкільна освіта, на наступний – початкова освіта.
Кабінет Міністрів презентував проект Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Документ містить набір пріоритетних цілей, які ставить перед собою уряд, зокрема, і в освітній сфері.
Ціль 1: Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти
Показники ефективності:
- зростання щорічного показника охоплення дітей 3-5 років дошкільною освітою у міській та сільській місцевості;
- зростання частки 5-6 (7)-річних дітей, які здобувають дошкільну освіту в закладах дошкільної освіти;
- оцінка якості дошкільної освіти за шкалами дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale).
Створимо умови для постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників у дошкіллі, спільно з університетами модернізуємо програми підготовки. Педагогічні працівники закладів дошкільної освіти повинні мати високі фахові знання та компетентності, володіти сучасними педагогічними методиками. Щороку починаючи з 2021 року щонайменше 10% педагогічних працівників закладів дошкільної освіти підвищуватимуть професійну кваліфікацію за новими програмами.
Ціль 2: Випускники школи є самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі
Показники ефективності
- місце України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA. Покращення результатів з читацької, математичної, природничо-наукової грамотності;
- зменшення різниці у навчальних досягненнях випускників шкіл у сільській та міській місцевості за рахунок підвищення якості навчання у сільській місцевості;
- рівень вмотивованості учнів у навчанні.
Втілювати програму «Нова українська школа» на засадах дитиноцентризму, педагогіки партнерства, компетентнісно орієнтованого навчання, що базується на цінностях. Щоб її випускники були самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі.
В кожній школі будемо створювати безпечне, комфортне, сучасне та інклюзивне освітнє середовище. Це стимулюватиме учнів до навчання.
Запровадимо національну наукову інформаційну систему, що міститиме інформацію про кожного науковця та буде уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/установ, експертною базою для комерційних і державних структур.
Як трансформувалося розуміння про наступність між дошкільною та початковою освітою. Очільниця МОН назвала пріоритети, зміст, цілісність між дошкільною та початковою освітою ДНЗ і школа: наступність як ключовий елемент взаємозв'язку Наступність ДНЗ і школи: як забезпечити спільність дій в організації освітнього процесу. Пріоритетами є принцип наступності у навчанні та переорієнтація системи освіти.
Ганна Новосад планує продовжити реформу системи освіти. За словами міністерки, МОН здійснювало комплексну реформу шкільної освіти. Однак, хороша середня освіта можлива лише за змін в дошкільній освіті, яка є одним з пріоритетів МОН. Я працювала з міністром Гриневич, абсолютно поділяю цінності, закладені в реформу", - підкреслила вона. Ще одним пріоритетом Ганна Новосад назвала переорієнтування системи освіти на потреби людини. "Вміти вчитися протягом життя і мати доступ до якісної системи освіти. На це ми хочемо спрямувати наші зусилля", - сказала вона. Послідовне здобуття освіти можливе за дотримання принципів перспективності й наступності між суміжними ланками освіти, зокрема між дошкільною та початковою, початковою і середньою. За реформування загальної середньої освіти оновлено структуру і змінено зміст освітнього процесу. Дедалі нагальнішим стає питання забезпечення цілісного розвитку особистості на всіх рівнях освіти.
Наступність — це дидактичний принцип забезпечення передумов до шкільного навчання. Інакше кажучи, наступність виступає загальнопедагогічним методом забезпечення готовності дитини до навчання в школі без будь-яких негативних наслідків для її психіки. Цілісність між дошкільною та початковою освітою Нова українська школа визначає побудову освіти на всіх її ланках з максимальним урахуванням індивідуальних особливостей (фізичних, психологічних, інтелектуальних) кожної дитини незалежно від її вікової групи. Формула успішної Нової української школи містить такі ключові компоненти:
- формування компетентностей, які потрібні будуть дитині задля успішної самореалізації в суспільстві наскрізний процес виховання;
- формування соціально-моральних цінностей педагогіка партнерства;
- партнерство між учнями, вчителями та батьками дитино центризм;
- орієнтація освіти на потреби учня в освітньому процесі нова структура школи;
- засвоєння нового змісту і формування необхідних життєвих компетентностей сучасне освітнє середовище;
- умови, засоби й технології, необхідні для навчання учнів, освітян і батьків як у закладі освіти, так і поза його межами. Зрештою, принципи побудови дошкільної та початкової освіти за умов реформування загальної середньої освіти в рамках Концепції Нової української школи мають багато спільного.
Принципи побудови дошкільної та початкової освіти: гуманізм як прояв поваги до особистості — доброзичливе, турботливе ставлення до дітей без застосування примусу й насилля урахування вікових особливостей дітей і досягнень попереднього етапу розвитку визнання самоцінності кожного вікового періоду орієнтація на індивідуальні схильності, інтереси, темпи розвитку дітей створення умов, комфортних для: розвитку пізнавальних та психічних процесів у дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі усвідомлення мотивів власної поведінки позитивної самооцінки самоповаги та ввічливого ставлення до інших забезпечення реалізації можливостей і здібностей дитини.
Новий Держстандарт націлений на: формування особистості фізичний розвиток розвиток комунікативності формування пізнавальних, соціально-моральних, художньо-естетичних, креативних здібностей набуття практичного досвіду. Ключові компетентності учня початкової школи Компетентності учня, окреслені у Держстандарті початкової освіти: вільне володіння державною мовою, здатність дитини спілкуватися рідною та іноземними мовами математична компетентність компетентності в природничих науках, техніці й технологіях інноваційність екологічна компетентність інформаційно-комунікаційна компетентність культурні, громадянські та соціальні компетентності підприємливість і фінансова грамотність навчання впродовж життя. Окреслені компетентності учня НУШ мають формуватися на ґрунті компетентностей, закладених ще в дошкільному віці.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Педагогіка