Конспект заняття із розвитку мовлення і ознайомлення з природою.
І молодша група.
Тема: «Морозець, морозець».
Мета: перевірити уміння уважно слухати літературний твір, сприймати його зміст, переказувати віршик за допомогою мнемо таблиці; розвивати мовленнєве дихання; словник – добирати прикметники і дієслова до іменників; виховувати пізнавальний інтерес до природи.
Попередня робота: спостереження за снігом, за зимовою погодою, заучування вірша «Морозець, морозець».
Матеріали: сніжинки, мнемо-таблиці.
Хід заняття.
1. Організаційний момент.
Вправа для розвитку мовленнєвого дихання «Зимовий вітер».
Спокою вітер взимку не знає-
Віхоли крутить, шляхи замітає.
глибокий вдих через ніс, затримання дихання, сильний тривалий видих у-у-у).
Тільки під ранок вітер спочине-
Вляжеться тихо на сніжній перині.
(глибокий вдих через ніс – затримання дихання –
сильний тривалий видих у-у-у).
- А тепер подмухаємо на сніжинки.
2.Основна частина.
- Яка зараз пора року? (зима)
- Що лежить на землі? (сніг)
- Який сніг? (білий, пухнастий, холодний)
- На вулиці холодно чи тепло? (холодно)
- Чому? (мороз).
3. Читання вірша Г. Бойко «Морозець, морозець».
Морозець, морозець!
Не щипай за щічки.
Теплі валянки у нас,
Шубки й рукавички.
Морозець, морозець!
Плещемо в долоньки.
У дівчаток і хлоп’яток
Носики червоні.
Бесіда за змістом вірша.
- За що щипає морозець дітей? (за щічки).
- Діти боялися морозу? (ні).
- У що були одягнуті діти? (валянки, шубки, рукавички).
- Що робили діти, щоб не замерзнути? (плескати).
- Які у них були носики?
4. Фізхвилинка.
Інсценування віршика «Морозець, морозець», супроводжуючи рухами. Закріплення вивченого вірша.
5. Розповідь вірша за допомогою мнемо таблиці.
6. Підсумок.
- Пограємо у гру «Мороз».
Гей, мороз, червоний ніс,
Ти іди собі у ліс,
Щічки нам ти не морозь,
Ми тебе не боїмось!
- Як потрібно одягатись взимку?
посібники