«Багато води утекло в море забуття; протягом такого довгого часу тисячі драматичних п’єс спочивають вічним сном, забуті навіки, а «Наталку» вивчили напам’ять мало не всі слухачі… Здавалось би, й «Наталці» пора спочить, а вона невгамовно лунає на сцені дивно милими піснями і буде лунать довго, довго…» (І.Карпенко-Карий). І справа тут, мабуть, не лише в пісні, а й у постаті героїні. Яка ж вона, Наталка? Це ми і маємо з’ясувати. Ми охарактеризуємо не лише образ Наталки, а й тих людей, які були поруч із нею.