Якби я сонечком була …
Тебе зігріла б у жарких долонях.
Якби я квіткою була …
Тобі подарувала б я здоров’я.
Якби весняним вітерцем була …
Погладила б тобі волосся.
Якби я дощиком,веселкою була …
Подарувала б музику,красу природи.
Якби ялинкою була …
Подарувала б вічність і безсмертя.
Так,це думки мої і мрії,
І з ними лину у високі почуття …
Так,я не дощик і не квітка,
Я,мамо,донечка твоя.
І я цим іменем горджуся,
За тебе,мамо,просто помолюся,
Щоб ти здоровою була
І по житті зі мною йшла.
(Грінченко Лариса Станіславівна).