Користувацький вхід

Останні публікації

Роль шкільної бібліотеки в формуванні читацької компетентності учнів (з досвіду роботи з прикладом "живого" бібліотечного уроку)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Бібліотека покликана, з одного боку, зберігати накопичені людські знання, а з другого – забезпечувати дос¬туп до них.
По-перше, книга – це джерело знань. По-друге, книга змушує та навчає людину думати. Читач знайомиться із азами логіки і риторики, тренує своє мислення і пам`ять. А в подальшому вживає спроби спростувати або підтвердити прочитане, скласти свою думку про нього. Таким чином, книга розвиває інтелект. По-третє, книга, як твір художньої літератури, емоційно впливає на читача. Співпереживаючи героям художнього твору, він вирішує разом з ними моральні проблеми людських відносин, замислюється і намагається знайти відповіді на складні життєві питання. Значить, книга збагачує не тільки розум людини, а і його душу, тобто виховує особистість.
Традиційними в моїй практиці стали екскурсії до бібліотеки учнів початкових класів, в ході яких відбувається пер¬ше знайомство з бібліотекою, з відомими письменниками і творами; освоєння навичків роботи з великими за обсягом творами та їх змістом; покращення техніки читання школярів; формування вмінь і навичків в роботі з енциклопедіями. А щоб це знайомство запам`яталось і зав`язалось в кріпку дружбу, намагаюсь перетворити ці заходи в казку, подорож, гру. Улюблені герої дитячих книг і мультфільмів пропонують різні веселі завдання, загадки, влаштовують змагання, конкурси. В процесі гри діти швидше і краще запам`ятовують правила користування бібліотекою і книгою, в них виникає бажання прийти сюди ще раз.
Відвідувачі постарше отримують відомості про правила користування бібліотекою, набувають навичок пошуку необхідної їм інформа¬ції під час індивідуальних бесід безпосередньо з библиотекарем.
Всі методи бібліотечно - педагогічного впливу можна умовно поділити на группи за кількома критеріями:
- за типом впливу на читачів виділяють методи, що застосовуються в процесі індивідуальної бесіди, дискусії, обговорення книг, інформаційних матеріалів і зумовлені впливом бібліотеки на користувача, а також це виставки, організація каталогів і бібліотечного фонду при відкритому доступі. Сила впливу цих методів нерідко проявляється спонтанно, ситуаційно, інтуїтивно, але завжди цілеспрямовано і педагогічно осмислено з боку бібліотекаря;
- за видом використаної при педагогічному впливі інформації методи діляться на ті, що впливають за допомогою первинної інформації, і ті, що застосовують вторинну (бібліографічну) інформацію;
- за направленістю впливу можна виділити книжкові виставки, каталоги і картотеки, рекомендаційні бесіди, лекції і бібліотечні уроки, а також бесіди про прочитане, залучення до участі в підготовці й проведенні масових заходів;
- за кількістю об`єктів впливу методи поділяються на індивідуальні, групові та масові.
При безпосередньому спілкуванні з користувачем легше всього визначити рівень його читацької культури, широту кругозору, визначити або сформувати читацький інтерес, систему в читанні, полегшити самостійний вибір книги.
Роботу з групою я проводжу традиційно в формі бесіди, читацької конференції і обговорення книги, бібліотечного уроку, Дня інформації, однак прагну створити і більш цікаві варіанти. Один зі способів полягає у внесенні до традиційної форми елементів других форм соціальної роботи. Наприклад, до програми бібліотечного уроку можна включити вікторину, гру або конкурс, тестування або анкетування, перегляд фільму або театралізованої вистави. Серед інших форм можна назвати прес-конференції і «круглі» столи, заочні подорожі й екскурсії, ділові ігри, краєзнавчі уроки та ін.
Підводячи підсумок, хочу ще раз підкреслити, що бібліотека виступає як соціальний інститут, спрямований на здійснення цілого ряду зовнішніх функцій: інформаційної, педагогічної та інших. При цьому вони настільки взаємозумовлені, що при втраті однієї знижується можливість виконання інших. З другого боку, взаємопроникнення зовнішніх соціальних функцій створює єдиний потужний потік бібліотечного впливу на людей, а значить бібліотека продовжує грати важливу роль в житті суспільства.
Пропоную ідею «живого», на мій погляд, уроку на прикладі художнього твору Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон» для учнів 2-3 класів.

Тема Моя улюблена книга. «Малюк і Карлсон, який живе на даху». 2-3-й класи. Тривалість 45 хвилин.

Мета проведення уроку — знайомство учнів з письменницею Астрід Ліндгрен та її твором «Малюк і Карлсон»; засвоєння навичків роботи з великим твором та його змістом; підвищення техніки читання школярів; відпрацювання плавного читання, вміння знаходити відповіді в тексті, допомога в зрозумінні образу часу, про який йде мова; виховання уважності, любові до книги, до читання; формування вмінь та навичків в роботі з енциклопедіями; розкриття значущості художньої літератури в якості покращення кругозору учнів.

Завдання уроку – оволодіння навичками самостійної і пізнавальної роботи, виховання уважності, освоєння навичок складання планів згідно змісту прочитаного твору, навчання виділяти із загального приватне.
Форма проведення – бесіда, знайомство з біографією автора, обговорення твору, перегляд слайдів, проведення вікторини, трансляція мультиплікаційного фільму.

Обладнання - художні книги, енциклопедії, портрет письменниці, іграшкові герої твору, запис мультфільму, телевізор і DVD – програвач для перегляду мультфільму та слайдів, заохочувальні призи для учнів, пам`ятки щодо складання плану.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
II. Вступне слово і сценарій уроку за темою.

Бібліотекар:
Сьогодні ми познайомимось та будемо говорити про шведську письменницю Астрід Ліндгрен. Але перед усім я нагадую вам, діти, що саме в бібліотеці зусереджено допитливий науковий пошук, насолода прекрасним, отримання знань. І тепер хочу показати, в яких джерелах можна самостійно знайти данні про автора твору, що нас цікавить. Вы підростаєте, пізнаєте світ, та у вас звичайно виникає багато запитань: «Звідки? Навіщо? Чому?», на які часом не можуть відповісти батьки та учителя. Що ж тоді робити? А вихід дуже простий: взяти та звернутись до книг, які знають все. Це енциклопедії. Отже, відправляємось в подорож по книжним полицям. Енциклопедії бувають різними. Ті з них, що можуть відповісти на будь-яке питання, називаються універсальними, а ті, в яких можна знайти біографії людей – біографічними. Як же устроєні енциклопедії? На останніх сторінках енциклопедій розташовані зміст, алфавітний та предметний вказівники, вказівник імен, список термінів або понять. З їх допомогою набагато легше та швидше знайти потрібну інформацію. Возьмемо енциклопедію і відкриємо вказівник імен. В змісті по алфавіту знайдемо потрібне нам ім`я – Астрід Ліндгрен. Поруч з ім`ям письменниці ми побачимо номера сторінок, на яких міститься більш детальна інформація про неї.
Астрід Ліндгрен народилась 14 листопада 1907 року в південній Швеції, в невеличкому містечку Віммербю провінції Смоланд у звичайній селянській родині. В 1914 році Астрід пішла до школи. Вона добре навчалась, а особливо давалась дівчинці література. Один з її творів був навіть надрукований в газеті її рідного містечка.
Своє дитинство Астрід вважала надзивичайно щасливим.
Батьки Астрід не тільки відчували глибоку прихильність один до одного і до дітей, але й не соромились показувати її, що було в ті часи рідкістю.
Вже дорослою вона оселилась в столиці - Стокгольмі, де довгий час працювала секретарем-машиністкою в конторі у чоловіка. В неї було двоє дітей: син та донька.
Одного разу в березні 1944 року Астрід Ліндгрен вивихнула ногу, й лікарі наказали їй три тижні не підводитись з ліжка.
Погодьтесь: лежати три тижні дуже нудно. Астрід вигадала собі заняття. Вона почала записувати казку, яку розповідала своїй донці. Це була казка – «Пеппі Довга панчоха». Книжка стрімко стала популярною.
З тих пір казки Астрід Ліндгрен, одна за другою, як голуб з долоні, злітали в світ. Це багато-багато книжок та героїв: Еміль з Леннебергі, сищик Калле Блюмквіст, Брати Лев`яче Серце, Роні - донька розбійника.
Це вона подарувала нам твір «Малюк і Карлсон». Ця книга двічі удостоєна премії Андерсена, самої крупної міжнародної премії за кращі дитячі книги.
В Швеції, в музеї Астрід Ліндгрен, є персонаж, який абсолютно
незвичайний: він живе на даху, вміє літати. Його звуть Карлсон. Він унадився
прилітати до Малюка, самого звичайного стокгольмського хлопчиська з блакитними очима і розірваними на колінах штанцями.
Це герої моєї улюбленої книги «Малюк і Карлсон.
А що ж розповідає про свою «зустріч» з Карлсоном сама письменниця?
Учень:
«Я побачила його, вірніше, спочатку почула щось вночі, коли не могла заснути. Не спалося, можливо, тому, що за вікном щось довго дзижчало. А потім він влетів до кімнати, сів на кровать й запитав, де знайти Малюка… «Хто ти? – запитала я. – Чому ти до мене прилетів?»
«Я – кращий в світі Карлсон, який живе на даху, – відповів він, – а прилетів я тому, що ти написала книжку про Пеппі Довгу панчоху». Тоді я дала йому адресу Малюка. Не назову цю адресу, тому що це таємниця… ».

Лунає пісенька Дельфіна «Карлсон».
Бібліотекар:
В цій книзі немає нічого рішучого та героїчного. Куди там! Карлсон, який живе на даху, і який унадився прилітати до Малюка, самого звичайного стокгольмського хлопчиська з блакитними очима й розірваними на колінах штанцямии, аж ніяк не може служити прикладом для наслідування. Звичайно, у відмінності від Малюка, він істота не зовсім звичайна, хоча б вже тому, що живе на даху і вміє літати. Але раптом ви, діти, читаючи про його витівки, почнете його наслідувати; кидати горщики з квітами з вікон, або підривати іграшкові парові машини, або засмоктувати пилососом тюлеві гардини, або різати простирадла, щоб гратись в привидів? Що й казати, Карлсон тільки і робить, що пустує. Недарма він сам заявляє з гордістю: «Я кращий в світі пустун!». Так чи потрібна така книга, в якій дітям, як вважають деякі дядьки й тітки, надається поганий приклад?
Щоб розібратись в цьому, перед усім необхідно зрозуміти, хто ж він такий, цей Карлсон, який живе на даху.
Давайте знайдемо на початку твору, як же характеризує себе цей добрий пустун?
Учні:
«Красивий, розумний та в міру вгодований чоловік в самому розквіті сил».
Бібліотекар:
Точно!
Або ж просто невихований товстий бешкетник, як вважає домомучителька Фрекен Бок? Або супутник-шпигун, як повідомляє газета для реклами, щоб збільшити кількість своїх передплатників? Або просто вигадка, як думала Гунілла, подруга Малюка, доки сама не побачила маленького товстого чоловічка, який примостився на верхній полиці шафи?
Виявляється, відповісти на питання не так-то просто. Не так просто тому, що Карлсон – диво. Так, живе диво казки, але казки особливої, без феї, домових, без чарівних перетворень…
І Карлсон, як всяке диво, не має розумного пояснення, тут нічого не поробиш, так завжди буває з чудесами. Однак якщо не можна сказати, хто він, цей Карлсон, то спробуємо хоч би зрозуміти, який він.
Бібліотекар:
А тепер, діти, давайте попрацюємо з текстом, чтоб знайти приклади, коли Карлсон називає себе «кращим в світі».
Учні:
Він так говорить про себе з будь-якого приводу.
Бібліотекар:
І з цим неможливо не погодитись! Ось, наприклад, коли Карлсон називає себє кращою в світі нянькою?
Учень:
Коли потрібно годувати залишену ненадовго батьками маленьку Гульфію, яка плаче!
Бібліотекар:
Абсолютно точно! А коли кращим в світі бешкетником?
Учень:
Коли хочеться «низводити» домомучительку Фрекен Бок або підбадьорювати дядьку Юліуса всіляким дуракавалянням.
Бібліотекар:
Які ви молодці!
Карлсон самий веселий, самий невичерпний на різні вигадки та ігри, самий винахідливий, коли можна побавитися, і разом з тим самий примхливий, самий нісенітний, самий образливий.
А яку знамениту фразу вимовляє наш бешкетний персонаж, якщо щось не так? Карлсон надувається, забивається в кут и заявляє…
Учень:
«Ні, так я не граю!» - і загрожує негайно улетіти додому.
Бібліотекар:
Правильно! Розумнички!
Але він відходчивий, варто тільки зробити йому маленький подарунок або пригостити цукеркою, тефтелькою, тоді він знову посміхається та готовий продовжувати бесіду. Тільки не намагайтесь примушувати його працювати, тому що Карлсон - кращий в світі ледар і до того ж й хитрун: так и норовить перевалити всі справи на іншого, щоб самому в цей час лежати й посвистувати. Саме так Карлсон і вчиняє, коли прилітає з Малюком до свого будиночку на даху. Та він ще й брехун, тому що ніяких обіцяних собак Альбергів - «тисяча літаючих собак, і всіх звуть Альбергами!» - як він запевнював Малюкаа, там, звісно, не виявилось, да, втім, й тисячі парових машин також.
А ще Карлсон - жадина й ненажера, адже він з`їдає кращі ліки від будь-якої хвороби, доречі, а що ж це за ліки? Хто знає?
Учень:
Приторний порошок!
Бібліотекар:
Ну звичайно! Давайте подивимось, що ще любить Карлсон?
Учень:
Плюшки!
Учень:
І тефтелі!
Бібліотекар:
Так! І всі плюшки, і всі тефтельки, але разом з тим, він й бескорисливий, адже він відмовляється отримати в газеті належну йому винагороду в десять тисяч крон за розкрития таємниці неопізнаного об`єкту… «Я самий милий і добрій в світі», говорить він про себе, і Малюк не сумнівається, що так воно і є.
Важко декількома словами визначити, який же все-таки Карлсон, дуже багато в ньому різних, абсолютно протилежних рис. І всі ці риси добре знайомі нам, діти, тому що ви їх часто помічали один в одному й сміялись над ними.
Вередувати, ображатися, брехати, хвалитися, бути ненажерою - все це типово дитячі недоліки. Ті недоліки, що за звичаєм минають з віком. Карлсон - це втілення всіх дитячих недоліків, показаних крупним планом. Він як би їх персоніфікація. Але ж з тим же успіхом можна сказати, що він живе втілення всіх дитячих гідностей: нестримних, невичерпних веселощів, енергії, допитливості, активної чуйності, розкутої безпосередності, наївної безкорисливості. Він в той же мірі і їх персоніфікація. Карлсон - це просто втілення дитинства, показане в усіх його протиріччях, переливах, боріннях, з усіма йому притаманними милими і водночас з смішними сторонами.

Грає музика «Ла-ла-ла-ла-ла-ла».
Читати книгу про кращого в світі пустуна не тільки не шкідливо й не небезпечно, навпаки, корисно. Це читання навчає дивитись на себе критично і сміятись над тим, що смішно. Навчитись цьому досить важко, але без цього вміння ще важче йти вперед. Так Карлсон перетворюється на кращого в світі вихователя. Виховує він не прикладом, а гумором. Гумор - чудовий вихователь, хоч і нещадний.
Багато з смішних фраз Карлсона не забуваються і можуть знадобитись у дорослому житті набагато частіше, ніж здається.
Давайте заглянемо на полицю с книгами і знайдемо там продовження історій про Карлсона і його товарища Малюка.
IІI. Вікторина.
Бібліотекар:
А тепер я б хотіла запропонувати вам, мої читачі, провести вікторину на знання життя Малюка і Карлсона. Згодні?
Учні:
Так!
Бібліотекар:
Ну що ж, увага! Перше питання!
Яке прізвище у родини Малюка? (Сватенсон).
Наступне питання!
Як по-справжньому звали Малюка? (Сванте)
А в якому місті мешкав Карлсон? (Стокгольм).
А хто знає, яким способом Карлсон запускав моторчик на спині? (Натискає кнопку на животі).
Давайте згадаємо улюблену фразу Карлсона! (Спокій, тільки спокій!).
Як звали собаку Кристера, товариша Малюка? (Йоффа).
Згадаємо, яка ж була дорогоцінна річ у Малюка? (Олов`яні солдатики).
А що ж подарував Малюк Карлсону? (Електричний ліхтарик).
А хто нам скаже, скільки коштував вхід на виставу «Вечір чудес», яку влаштував Карлсон? (1 цукерку).
Якої породи було цуценя Бімбо, яке подарували Малюку? (Короткошерста такса).
Бібліотекар:
Ну що ж, діти, вітаю вас! Ви – справжні знавці історії про Малюка і Карлсона! (Вручення всім учасникам заохочувальних призів).
А тепер, мої допитливі гості, в якості ще одного заохочувального призу пропоную подивитись уривок з мультфільму про Карлсона!

Перегляд уривку мультфільму на DVD-програвачі.
Щоб дізнатись продовження казки, рекомендую подивитись діафильм.
V. Домашнє завдання.
1. Додивитись мультфільм до кінця.
2. Скласти в письмовому вигляді план казки за мультфільмом.
3. Переказати уривок про парову машину.
VІ. Підсумок.
Підніміть руки, хто сьогодні відкрив для себе щось нове?
Кому сьогодні цікаво було на уроці?
І це не дивно, бо ви мені й собі подарували чудову роботу! І я впевнена, що комусь з вас захочеться прочитати всю казкову повість про Малюка і Карлсона!
Дякую за урок!
Звучить уривок «Пісні про Карлсона» («Товстий Карлсон»)

Автор: 

Мироненко Емма Володимирівна, завідуюча бібліотекою загальноосвітньої школи № 86 І-ІІІ ступенів м. Макіївки Донецької обл.

Джерело: 

Астрід Ліндгрен "Малюк і Карлсон"

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі