1. Прислівник – це
а) особлива форма дієслова;
б) змінна самостійна частина мови;
в) незмінна самостійна частина мови.
Скласти (пригадати) й записати речення з прислівником, поставити до прислівника питання.
2. Прислівник виражає
а) ознаку предмета за дією;
б) ознаку або приналежність предмета якійсь особі;
в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.
Скласти (пригадати) й записати речення з прислівником, підкреслити в ньому прислівник як член речення.
3. За допомогою слів значно, багато, куди, ще, трохи утворюється
а) проста форма найвищого ступеня порівняння прислівників;
б) проста форма вищого ступеня порівняння прислівників;
в) складена форма вищого ступеня порівняння прислівників.
Утворити всі можливі форми ступенів порівняння від прислівників високо, добре.
4. Прислівники мимохіть, насамкінець, горілиць, нашвидкуруч утворено
а) суфіксальним способом;
б) способом злиття основ;
в) способом складання слів однакових або близьких за змістом..
Дібрати й записати приклад прислівника, утвореного префіксально-суфіксальним способом.
5. Прислівники уночі, вчора, влітку, щойно за значенням належать до групи, що означає
а) спосіб дії;
б) місце дії;
в) час дії.
Скласти (пригадати) й записати речення з прислівником, що означає міру і ступінь дії.
6. У словосполученнях бачив змалку, довго плакав, сприймають по-різному прислівники виражають
а) ознаку дії;
б) ознаку предмета;
в) ознаку іншої ознаки.
Навести приклади (3-4) словосполучень, в яких прислівники виражають ознаку предмета.