Користувацький вхід

Останні публікації

Виховний захід "Мій Артемівський край"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Мій Артемівський край.
(дівчата в українських костюмах танцюють український танок)
(учні зустрічають з караваєм та калиною)
1 учень.
Здрастуй, вересень,
Світлий вересень.
Руку дай!
Пахне м’ятою,
Стиглим вересом
Рідний край!
2 учень.
У рідному краї серце співає –
Одна Батьківщина – і двох не буває,
Місця, де ми народились, - святі:
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
3 учень.
Не за синіми високими горами,
Не за синіми глибокими морями,
А в краю Донецьким мальовничим
Нас Артемівський район до себе кличе…
Вас звемо у мандри у цікаві
До чудового Артемівського краю.
1. вед.
Дорогі учні. Сьогодні ми відправимося мандрувати рідним краєм на казковому потязі. А його пасажирами станемо ми з вами. А в перше яке місто ми з вами вирушимо буде місто Артемівськ.
( слайд №1)
2 вед.
(Сучасна назва дана місту на честь більшовика Артема. На міському референдумі, пролетарська більшість пострадянського населення Артемівська відмовилася повернути місту його історичне ім'я - Бахмут. і називає місто у російській вимові - "Артьомовск").
Розташований на річці Бахмутці. Згадується як сторожка Бахмутська у 1571р. З 1712р. сторожка заселена українськими козаками, що зайнялись видобуванням солі. (Слайд №2)
Герб російського періоду затверджений 29 червня 1811р. На перетятому щиті між зеленим і чорним полями зображений хімічний знак солі, що стала приводом заснування міста. У 1862р. Б.Кене розроблений проект нового герба міста. В зеленому щиті срібна балка в супроводі трьох срібних ромбів. У вільній частині - герб Катеринославської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежами. За щитом дві навхрест покладені сталевого кольору молотки, з'єднані Олександрівською стрічкою. Затвердження не отримав.
27 березня 1996р. герб російського періоду перезатверджений в якості сучасного офіційного символу м. Артемівськ. (Слайд №3)
7 серпня 1996р. сесія міської ради затвердила хоругву: прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 2:3. Хоругва складається з трьох вертикальних рівновеликих смуг - малинової, зеленої, синьої - з білим хімічним знаком солі в центрі.
3 учень.
Славне місто Бахмут має зоряну долю,
I бунтарство його від Булавіна йшло,
Кидав виклики злу в лабіринтах сваволі
I вступав у двобій за своє торжество.
(Звучить пісня «Мій рідний край»)
1. вед. А ми з вами продовжуємо нашу чарівну подорож , друга зупинка: це місто Соледар.
( слайд4)
Серед соленосних регіонів особливе місце посідає південно-східна частина Донбасу, де на місці мілководої затоки древнього Пермського моря близько 250 млн. років тому утворилися величезні поклади кам'яної солі. Історики свідчать про те, що ще до нашої ери люди могли отримувати цей життєво важливий мінерал шляхом випаровування його з солоної ропи Торських та Бахмутських озер, розташованих на місці розвіданого згодом Артемівського родовища кам'яної солі. Але лише у XVI столітті видобуток виварювальної солі на Донбасі став регулярним.
2 вед. Під час другої світової війни соляні копальні були повністю зруйновані. У 1947 році було закінчено відновлення останнього з усіх зруйнованих копалень. У 1965 році селище отримало статус міста. У липні 1991 року місто Карло-Лібкнехтовськ було перейменоване в Соледар.
(Слайд№5)
4 учень.
Сіль – безцінний подарунок моря,
Оселя Сонця давня у землі,
Лише шахтар – соляник знає:
Епохи скарб той зберегли,
Диковину з кришталю, Божий дар.
А дарує людям біле злато
Рідне місто наше Соледар.
5 учень.
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила свої натрудив.
Ми спитали в журавля: - Де найкраща земля?
Журавель відповідає: - Краще рідної – немає!
(слайд №6)
(Звучить пісня «Наша земля»)
1 вед.
Друзі вам сподобалось. Тоді ми з вами вирушаємо далі. Наступна зупинка наше рідне містечко Сіверськ.
2 вед.
Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею завжди хоче про неї сказати найкраще.
6 учень.
Сіверськ мій, моя ти батьківщино,
тобі любов моя
і всі мої чуття!
Я до твоїх грудей приникнув,
як дитина, щоб знов набратись
сил для пісні і життя.
1 вед.
Цікава і унікальна історія міста. На території теперішнього Сіверська люди жили з найдавніших часів. Тут виявлені майстерні по обробці кременю епохи неоліту (ΥІІ – ІІІ тис. до н. е.). Розкопано 8 курганів, поселення епохи міді та бронзи (ІІІ – І тис. до н.е.). На території нашого краю схрещувалися різні культури. Тут мешкали готи, гунни, авари, аллани, болгари, хазари. До новітнього періоду стояли половецькі статуї – «кам’яні баби». В ΥІІІ – Х століттях з’являються слов’яни. Всі вони залишили після себе археологічні пам’ятки. (Слайд №7)
2 вед.
З побудовою залізниці (1908-1911 рр.) і доломітного заводу (1909-1913 рр.) виникає селище Яма, яке по 1959 рік – адміністративний центр Ямського району. В 1961 р. селище отримало статус міста. В 1973 р. місто Яма перейменоване в місто Сіверськ.
1 вед. Сіверськ – місто, де вперше у Донецькій області розпочали святкування Дня міста, який спочатку іменувався Днем сім’ї.
2 вед.
Наше місто багате на талановитих людей. Родом із Сіверська відома співачка Белла Руденко. Тут мужнів відомий поет Володимир Сосюра, державний діяч, вчений і поет Микита Шаповал. Їх славетні традиції продовжили творці поезії Євген Кошуба, Никанор Чорний, Олександр Купріянов, Ростислава Сосницька, Віталій Гатченко, Лідія Чорна, Валентина Перепелиця, Олександр Пшонка, Віктор Кравченко, Валентина Пазушко. Ю. П. Шишацький написав книгу «До останнього рядка», де є нарис про товариша по партизанському загону, колегу по перу Г. К. Роменську. (Слайд №8)
(Пісня «Сіверськ»)
7 учень
Невеличке місто – Сіверськ
Зелен – сад на Україні є.
Ми його із долями вінчаєм,
Гордо називаємо: «Моє!».
Ти моя маленька батьківщина,
Хай Бог тебе благословляє.
1 вед.
- Ось ми і закінчили нашу уявну подорож рідним краєм. Ви, діти, маєте у своєму серці високе почуття любові до рідного краю, а тому зможете зробити все для того, щоб Україна і надалі розквітала і багатіла. А для цього потрібно здобувати знання, багато знати і вміти. То ж старайтеся вчитися так, щоб вами пишалася Батьківщина. (слайд №9)
2 вед.
Мій район – це рідний край:
Шахти, площі, сквери, гай.
Любо стежкою іти,
Тут живемо я і ти!
Звучить пісня «Молитва за Україну»
(Слайд № 10)

Автор: 

Ушкова Наталія

Пані Наталя! Додайте, будь ласка, презентацію і пісню про Сіверськ. Це просьба мого чоловіка, який народився й виріс у Сіверську, а нині мешкає на Вінниччині. У нього аж очі загорілись, коли я читала йому рядки про рідний край. Батьківщина, як відомо, у нас одна.Спасибі!

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі