Козаки та козачки
Осіннє свято для дітей старшого дошкільного віку
Хід свята
Таночок – вхід дітей
Після таночка вишиковуються.
Хлопці: Здорові були, дівчата!
Дівчата: Здоровенькі були, козачата!
Муз. Керівник:
Добрий день усім вам! А чому ви такі гарні сьогодні?
Діти:
Бо у нас свято. День козацтва.
Муз. Керівник:
Так, дійсно, 14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України. Тож запрошуємо вас на гостини в одне українське село.
Під муз. Супровід виходять Господар з Господинею.
Господар:
Добрий день, вам, люди добрі!
Щиро просимо вас господи!
Раді вас у нас вітати.
Щастя та добра бажати.
Триндичиха:
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом любов’ю і миром!
Триндичиха з дідом йдуть до хати, ставлять хліб на стіл.
1 дитина : Що говорить вам «козак»
2 дитина : Це крилате, горде слово?
3 дитина : Чом завжди буває так, що світлішає від нього?
4 дитина : Козаки – це вільні люди!
5 дитина : Козаки – безстрашні люди!
6 дитина : Козаки – борці за волю.
7 дитина : За народу щасливу долю!
Пісня: «Ми роду козацького діти»

1.Ми любимо сонце і квіти
І сонце нам шле свій привіт.
Ми - роду козацького діти,
Землі Української цвіт!

2.В яку б не пішли ми дорогу,
Ти, пісне, над нами взлітай,
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край!

3.Наш приятель - сміливий вітер,
Відвага це наш заповіт,
Ми - роду козацького діти,
Землі Української цвіт!

Діти: Годі вам співати,
Гойда скоріш до хати.
Триндичиха обіцяла
Всіх нагодувати.
Діти, взявшись за руки йдуть парами та пританцьовують. Відкриваються куліси.
Дід сидить в інтернеті, дивиться Тік – ток. Баба свариться.
Триндичиха:
Годі вже байдикувати, час гостей давно стрічати!
Дід:
Тихо бабо, будь, краще йди та пирогів нам напечи. (сама продовжує дивитися роліки)
Триндичиха: Ой біда в мене біда. Дід мій зовсім облінився, цілий день лежить на печі – їсть калачі, у планшеті зависає, геть мені не помагає. А самій мені не впоратися.
Дівчинка : Не хвилюйся, господине. Ми зараз його всі гуртом до роботи піднімемо.
Виконується пісня «Діду, діду, до роботи»
Діти: Діду, діду, до роботи!
Дід: В діда порвані чоботи.
Діти: Діду, діду , до телят!
Дід: В діда ніженьки болять.

Діти: Діду, діду, молотити!
Дід: Дід не здужає робити.
Діти: Діду, діду, врубай дров.
Дід: Кахи-кахи, не здоров.

Діти: Діду, діду, роби хліб!
Дід: Кахи-кахи, щось охрип.
Діти: Діду, діду, іди їсти!
Дід: Ой чекайте, де б тут сісти…
(чути звуки повідомлення, дід швидко йде знову за планшетом, баба береться за голову)
1 Дівчинка (підходить до баби): Не сумуйте.
2 дівчинка: Який сьогодні чудовий день.
Триндичиха:
І справді, а ви такі гарні україночки.
3 дивчинка:
До барвистого віночка
Вишиваночка сорочка,
Фартушок і чобітки,
Й різнокольорні стрічки.
4 дівчинка:
Я маленька – українка,
І співаю дзвінко - дзвінко!
Ой сміються оченята,
Та танцюють ноженята!
Таночок дівчаток з віночками
Триндичиха: Тепер усі ставайте та у гру веселу пограйте.
Чий віночок кращий
(українська народна гра)
Діти поділені на дві рівні групи. Кожна з них утворює коло. На слова або пісню :
- Візьмемось за руки,
Підемо на луки,
Там сплетем віночок,
Станемо в таночок.

Діти беруться за руки і йдуть по колу вліво. На останні слова зупиняються, піднімають руки. Триндичиха в цей час продовжує:
- Чий найкращий вінок.
Той і піде у танок.

Після цих слів діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Триндичиха зазначає, у якому колі діти швидко поклали руки на плечі і додержуються форми кола. Ці діти танцюють під будь-яку мелодію, а решта плеще їм у долоні. Гра повторюється.

Триндичиха (Звертає увагу на діда):
Тільки погляньте, знову він за своє, а колись був славний козак, на всі руки мастак.
Панас: Чого це був? Я і зараз хоч куди козак!
Триндичиха: ану ж доведи!
Дід: І доведу! (бере канат) Козачата швидше ставайте і мені допомагайте.
Гра: «Перетягни канат»
Андрій: Діду, а ходімо танцювати.
Батл Діда Панаса та козака Андрійка
Триндичиха: Бачу ти добре розім’явся, швидко до таночку взявся.
Тож давай часу не гай,
Урожай мерщій збирай.
Дід: Ой, болить в мене спина!
Сили зовсім вже нема!
Триндичиха:
Годі вже байдикувати,
Чи тебе мітлою гнати?!
Дід біжить, зачіпає кошик, розсипає картоплю.
Дід: Лишенько, баба моя мене геть розсердиться.
Триндичиха:
Що ти діду наробив!
Щоб тебе вже грим побив!
Через це старе ледащо
Вся робота геть пропаща….. (сідає та й журиться)
Дід (до Баби): годі вже репетувати,
Буду я допомагати.
(Баба збирає картоплю , дід пританцьовує)
Дитина: Не сваріться, ми вам допоможемо.
Гра: «Збери картоплю»
Гра : «Бощ, узвар»
Триндичиха: Одне з традиційних українських осінніх свят – це свято Покрови. Цього дня перший сніг покривав землю. Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом. І є цікава гра, яка так і називається «Покрова».
Дід: Давайте тоді грати!
Діти: Давайте.

Проводиться народна гра «Покрова»
Триндичиха з вихователем тримають легку ковдру внизу. Діти рухаються під музику, коли Триндичиха говорить: «Покрова» та піднімають ковдру вгору, діти повинні сховатися під ковдрою.
Триндичиха:
Ось скінчилось наше свято.
І усім усім вам від мене бубликів в’язка.
Дід: А мені?
Триндичиха: Так і тобі теж .(Дає дідові бубликів в’язку).
Діти по черзі:
Я – україночка!
Це – моя рідна земля.
Тут мої любі мама і тато.
Тут я зростаю щасливим.
Хай небо буде завжди чистим.
Хай серця повняться добром!
Фінальний таночок
Під пісню Тіні Кароль «Україна – це ти»

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Музична культура