Спортивне свято
«Козацькому роду – нема переводу!»
Мета: Виховувати усвідомлення дитиною себе як члена дитячого колективу; національної гордості за незалежність до національних традицій. Викликати бажання залишити пам’ять про цю подію в їхньому житті.
Створити дітям святковий піднесений настрій. Викликати бажання показати свої вміння, знання, силу, швидкість у подоланні різних перешкод.
Обладнання:плакати, зображення козацьких символів, козацькі емблеми, українські костюми для хлопчиків і дівчаток, палиці, похвальні дипломи.
Хід
Виходять дівчатка. Таночок зі стрічками під музику П.Зіброва «У нас все є».
Заходять на чолі з ватажком два «курені» хлопчиків в козацькому одязі з піснею «Гей, ми стрільці січовії…»
Отаман: Сьогодні таке свято почесне та важливе, що й сонце радіє, все веселиться на землі. Зібралися тут малеча і поважні гості, бо сьогодні ми будемо посвячувати в козачата наших хлопчиків.
Курені вітаються.
1-й курень «Соколята»
Ми маленькі українці,
Хлопці і дівчатка
хоч слабкі у нас ще руки,
Та душа завзята.
2-й курінь «Стрільці січовії»
Пам’ятаймо, чиї ми сини,
І буденного дня і на свято,
Як нам бачиться із давнини,
Україна, рідна мати.
(Діти сідають на місця.)
Отаман: Минули століття з того часу, як на лівому березі Дніпра мужні та вільнолюбні чоловіки заснували Запорізьку Січ. Світ назвав їх козаками. Хто ж такі козаки?
Дитина 1:
Козаки – це вільні люди,
Дитина2:
Козаки- борці за волю,
За народну кращу долю!
Дитина3:
Козак – це людина чесна і смілива,
Найдорожча йому – Батьківщина!
Отаман: А що ви знаєте про Запорізьку Січ?
Дитина 4.
Знаємо, що славна Січ
Дитина5
Отаман: А тепер порозважаймось,
В різних іграх позмагаймось,
Два гуртки козачків гожих,
Нам покажуть, хто що може.
Різновиди ходьби:на носках, п’ятках, гусячим кроком.
Біг – з оббіганням перешкод.
ЗРВ (з палицями)
Отаман: Молодці, хлопці, гарно м’язи розім’яли, немає сумніву, що ви дуже сильні. Давайте тепер позмагаємось як це в давнину робили козаки, коли приймали новеньких у Запорізьку Січ. Козак, тоді козак, коли він кмітливий, спритний, та швидкості в нього не позичати. От і перевіримо зараз, чий курінь спритніший та сильніший.
Естафета «Перенеси ядро»
(На дистанції 5-6м напроти кожного гурту лежать по 2 обруча, в кожному з них по 5 м’ячів. Треба перенести , стрибаючи на одній нозі, їх з одного обруча в інше)
Отаман. Козаки були дружніми і завжди допомагали один одному і тримались один за одного. Ось і зараз ви зможете показати які ви дружні.
Естафета «Стоніжка»
Отаман: Все це добре, та малі ви бути козачата,
Не пускають таких на Січ козакувати.
Гра «Пускайте нас»
Діти першого куреня беруться за руки, а другого - тримаються гуртом і співають:
Пускайте нас.
Пускайте нас
На Січ козакувати.
Ті, що побралися за руки, відспівують:
Не пустимо, не пустимо,
Бо близько Дунай.
Підрости, козаченько, постривай.
Незчеплений гурт співає:
А ми ворота проламаємо,
На Січ козацьку потрапимо.
Діти, що не трималися за руки, розбігаються і силоміць прориваються крізь зчеплені руки. Після цього всі міняються місцями, і гра продовжується.
Отаман: Щоб козаками стати, треба вміти й переправи брати.
Гра «Переправа».
Через річку покладена колода. Гравці перебігають колоду і кидають мішечки у вертикальну ціль. Вертаються назад по колоді.
Отаман: Як відомо козаки дуже любили влучне слово, дотепні жарти, вигадки та розваги. Які прислів’я про козаків ви знаєте?
Отаман: Ой, виходьте отамани, сили випробуємо у вмінні захищати фортеці.
Гра «Захисник фортеці»
Діти стоять колом, у центрі – фортеці (тринога – три палиці, зверху зав’язані мотузкою), на неї кладуть м’яч. Поряд стоїть захисник – отаман одного з куренів. Діти з другого куреня стоять навколо фортеці, перекидають один одному великий м’яч, намагаючись збити фортецю. Отаман одбиває м’яч руками. Гравець, котрий зіб’є фортецю, передає м’яч своєму отаманові, який стає захисником своєї фортеці.
Отаман: Показали себе отамани людям на хвалу, а собі на славу. Але знову козаченькам мандрівочка пахне.
Гра «Тягни бука».
У грі беруть участь обидва отамани.
Отаман: Бачимо, що сміливе і завзяте росте покоління. А чи знаєте ви, яка улюблена страва козаків? А як вони казали про кашу?
«Хліб та каша – то сила наша».
Конкурс «Нагодуй козаків».
Отаман:
Аби ходили ви межи стогами,
Як водить місяць межи зорями,
Гра «Сміхота».
Беруть участь діти обох куренів, які стрибають за підкинутою отаманом угору хустинкою.
Отаман: Після довгої служби бачу, що гідні ви бути у козацькій громаді. А чи готові ви добре дбати про неньку Україну і шанувати свою рідну Батьківщину?
Урочисте читання вірша
«Ми є діти українські». Ю. Шкрумеляк.
Отаман: Гей, троїсті музики,
Самі ходять черевики,
Нам не встояти ніяк
Ви заграйте нам гопак!
Танок «Гопачок»
Отаман: З давніх-давен в Україні після довгої служби ватажок щедро нагороджував козаків за лицарські справи.. Шануйте нашу неньку – Україну, бо ми – українці.
Проводиться нагородження дітей похвальними дипломами.
Отаман:
Все, згасає ясний день,
Учасники свята виконують пісню М. Гайворонського «Українець».
Все, що рідне, я кохаю.
Виходять під урочистий марш, несучи прапор козаків.