Нелегко зрозуміти, як саме виховувати дітей, якщо всі навколо дають поради. Навіть погляди видатних педагогів і психологів можуть відрізнятися одне від одного. Але все-таки всі альтернативні школи вважають: якщо давати дитині свободу і цінувати її індивідуальність, вона виросте впевненою у собі і щасливою. Як говорить стародавня східна мудрість: «До п’яти років – ставтеся до своєї дитини як до правителя (з повагою), з 5 до 15 – як до солдата (чітко встановлюючи рамки, режим і правила), а з 15 років – тільки як до друга (як до рівного собі)».
Правил виховання щасливої дитини незліченна кількість, але ж кожен ставши батьками задається питанням: «А як же буде правильно?». Мабуть жоден спеціаліст не зможе відповісти на це питання однозначно, адже всі діти різні. Але ж давайте спробуємо все таки виділити декілька правил виховання, дотримуючись яких, ми зможемо виховати щасливу, впевнену у собі дитину:
Дитина – самостійна, окрема від нас людина, вона повинна і хоче прожити власне життя. Дуже важливо усвідомити, що наша дитина – не частина нас, а самостійна людина, яка має право, можливості і здатності приймати рішення і здійснювати вибір.
Людина не народжується на світ професіоналом ні в одній області, в тому числі і в професії батьків. Тому істинно хороші батьки ростуть і змінюються разом з дитиною, надаючи їй стільки свободи і турботи, скільки необхідно в певний період розвитку. Передати відповідальність дитині за її життя, вирішення і вибір відповідно цьому етапу розвитку – найважливіше завдання, яке стоїть перед батьками.
У перші роки життя батьківське оточення є для дитини своєрідною моделлю світу, і те, наскільки комфортно, тепло і безпечно малюкові в родині, визначає те, яким в майбутньому виявиться ставлення до реального світу, більш складного, жорсткого і мінливого. Емоційне благополуччя, позитивне ставлення до себе і світу в цілому у дитини, а потім і дорослої людини, в значній мірі залежить від прийняття її батьками.
Батьки – саме ті люди, які першими починають позначати малюкові межі дозволеного і забороненого, прийнятного і неприпустимого.
Виставлення дитині кордонів і норм допустимої поведінки необхідно в першу чергу для неї самої. Це допомагає дитині структурувати картину світу, орієнтуватися в ньому, робить оточення більш стабільним і передбачуваним, а значить, більш безпечним. Дитина, якій не відомі правила і норми, втрачається від невизначеності, відчуває себе покинутою, не відчуває комфорту і безпеки, ну а далі сама починає встановлювати межу дозволеного і допустимого. Але як правильно обмежувати:
n
Принципове значення для виховання будь-якої дитини має послідовність дій, заохочень і покарань. Дуже погано, що наш настрій впливає на те, що сьогодні ми дозволили дитині що-небудь, а вчора забороняли, тому що змінився наш настрій. Роблячи таким чином, ми руйнуємо і без того нестійку і гнучку картину світу дитини. Розбіжності з приводу виховання і реакцій на поведінку дитини у різних членів сім’ї – явище поширене. Але варто пам’ятати, як заповідь і непорушне правило: дитина не повинна знати про ці розбіжності.
У ранньому віці дитина засвоює значну частину соціального досвіду, наслідуючи батьків. Наслідування передбачає неусвідомлене копіювання тієї поведінки, яку має малюк перед очима. Так що не варто дивуватися, якщо дитина чує наші правильні і хороші слова, а веде себе так, як Вам зовсім не хочеться. Зупиніться і озирніться. Діти нас не слухають, вони на нас дивляться!
Саме дитинство є визначальним періодом для формування особистості Вашої дитини. Тому, завжди використовуйте наступні правила спілкування з нею:
n
І на останок хочу додати, будучи батьками, намагайтеся не загрузнути в турботах і не забувай розслаблятися і отримувати задоволення від життя. Наші діти бувають маленькими лише раз і тому ваша дитина дає прекрасну можливість бути дитиною і вам, знову і знову і робити те, що ви ніколи б не зробили самостійно, будучи дорослими. Скористайтеся цим шансом. Веселіться разом зі своєю дитиною і нехай батьківство стане для вас найбільшим щастям у світі!