Наша мова - солов’їна
Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності.
Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.
Хід розваги.
Діти заходять до зали під музику.
На середину зали виходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику.
Дівчинка. Добрий день вам,
Добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.

Хлопчик. Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром,
Для людей відкрита
Хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.

Ведуча. Дорогі діти, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.
Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина.
У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Україна - золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Під музику виходять Дідусь та Бабуся.

Ведуча. На околиці села,
Як мовиться в казці,
Живе веселий дід Хома
І баба Параска. ( Дід і баба вклоняються)

Хлопчик. Біля хати у садку
Діти гомоніли,
Розважалися малі,
А старші раділи.

Дід. Дід учив гончарувати,
На сопілці грати,

Баба. Баба вчила вишивати
І пісні співати.

Дівчинка. Ой цікаві ж для малят
Ці часи дозвілля –
Скоромовки і казки
Загадки й прислів’я.

Дідусь. Так-так, наша рідна мова багата на прислів’я, казки та загадки. А ви, дітки, любите загадки?

Діти. Так!

Дід. А ось я вам зараз загадаю загадки, а ви їх відгадайте!

На ріднім полі шепчуть колоски,
Я рад би знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихо слово: …. (Україна)

На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте
Жовте око, жовті вії
Та чомусь воно не гріє ( Соняшник)

У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду ( Калина)

Летів птах через дах,
Сів на воротах
У червоних чоботях. ( Лелека ).

У лісі родилася,
В майстерні робилася,
А на руках плаче. ( Скрипка ).

Бабуся. Молодці, малята! Ви, напевно, знаєте, що скрипка один з найулюбленіших музичних інструментів у нас на Україні. ЇЇ ніжний спів часто порівнюють зі співом солов’я. Я знаю, що ви знаєте багато українських народних пісень. Адже пісня – душа народу.

Народна пісня – голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття,
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з моди сущого життя.

… Колись, як дорослі збирались на свято, співали багато пісень. Давайте і ми, діти, заспіваємо з вами українську пісню ..

Діти виконують пісню «Добрий день, матусю Україно».

Бабуся . Молодці,гарно співаєте.
Діти, придивіться уважно, які чудові вишивки. Це робота рук ваших мам, бабусь. Немає в селі жодної оселі, де б не було вишиваного рушника. Від сивої давнини і до наших днів, в радості й горі рушник - невід’ємна частинка нашого побуту. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Ще й тепер у деяких селах жінки тчуть і вишивають рушники. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати дарує рушник, як оберіг від лиха.
А давайте знайдемо гарні слова, які б змогли описати цю надзвичайну красу, створену руками майстринь.

Ведуча. Діти, давайте роздивимось рушнички .
- Які візерунки ви бачите ? Що вишили майстрині? (квіти, пташки, калина…)
- Які кольори використані ? ( червоний , жовтий (сонячний), блакитний (кольори неба)).
-А які ще слова можна підібрати, що розповісти про кольори? (яскраві, барвисті, райдужні, веселі тощо).

Бабуся. Молодці! А я знаю, що ви вивчили гарні віршики про рушничок, розкажіть нам, а ми з дідом залюбки послухаємо.
Рано матуся рушник вишивала,
Долю щасливу діткам бажала.
У листя зелене яскраві квітки
Для доні малої сплітала нитки.

Півника, що кукурікає з тину,
Вишила мама для любого сина.
Шила матуся рушник – оберіг
Щоб діточок у житті він беріг.

Ведуча. Малята, ви напевно вже помітили, яка красива наша мова, ніжна, лагідна, наспівна. Вона ллється ніби річечка, переливається різними барвами.
Наш народ з любов’ю оспівує свою рідну мову, її красу й велич.

Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.

Ведуча. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ - патріот своєї країни, він любить її, поважає її
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.

Бережімо Україну –
Нашу матінку єдину
Хлібні ниви золотисті
І ліси зеленолисті,
Голубі озера й ріки,
Чаєнят сріблястих крики,
Неба синього глибини,
Тиху пісню журавлину,
Бо у нас одна – єдина
Рідна мати – Україна.

Бабуся. Символами України завжди були хліб, рушник та калина.

Ведуча. Так і наші діти знають багато прислів’їв про це. Ось послухайте!
*Де господар добре робить- там і поле добре родить.
*Сій не пусто, то збереш густо.
*Дівчина красива, як у лузі калина.

Дідусь. Наша мова нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Бабуся. Ми всі пам’ятаєм лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? А ви заспіваєте для своїх матусь пісеньку?
Діти виконують пісню «Мамо»

Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову
Мусиш пам’ятати.
Ведуча. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.
Дідусь. Діти, щось ми з вами засиділися, а давайте трішки пограємося.
Я знаю чудову гру « Жук».
Діти граються у гру «Жук».
Бабуся. Гарно розважилися. А я знаю іншу гру, вона називається хто кого переговорить. Треба чим швидше промовити коромовки. Давайте пограємо !
Діти граються в гру « Скоромовки».
1. Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
- Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.
2. Гей, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

3. Лиса з лісу у село
«ку-ку-ріку» занесло.
Заглядає лис у вікна:
«Де ж це півень кукурікнув?»
Бабуся. Молодці, малята, впоралися! А тепер пропоную пограти у гру «Віночок»
Проводиться гра « Віночок».
Дід. Які ви спритні, і пісень багато знаєте!
Бабуся. І віршики розповідаєте, і прислів’я та скоромовки!
Ведуча . Ну що, дідусю й бабуся, наші малята довели вам,що люблять рідну мову й шанують її ?
Дідусь. Так-так! Я бачу достойна зміна росте на радість нашій рідній країні.
Бабуся. Та й я тішуся з того, які гарні й розумні дітки. Та на жаль час розваг скінчився, пора нам з дідом ставати до роботи.
Ведуча. Шкода, що так скоро плине час. А на останок, дідусю й бабусю, прийміть від нас подарунок – наш запальний танок.
Діти танцюють український танець « Василечки».
Дідусь. Ми - українці - велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх - Україна…

Бабуся. Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся,українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.
Ведуча. Вже кінчилось свято.
І прощатись нам пора.
Ми бажаємо усім вам

ВСІ разом. Щастя, миру і добра!
Лунає пісня «Це моя Україна».

Бабуся з дідом прощаються й уходять. Діти під музику виходять із зали.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Виховна робота