Користувацький вхід

Останні публікації

2024-10-01 20:17

Поняття «інтер’єр». Розташування предметів у закритому просторі з урахуванням межі зламу (підлога — стіна). Композиція «У селянській хаті» (гуаш або акварельні фарби)

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Образотворче мистецтво 4 клас

Тема: Поняття «інтер’єр». Розташування предметів у закритому просторі з урахуванням межі зламу (підлога — стіна). Композиція «У селянській хаті» (гуаш або акварельні фарби)

Мета: допомогти учням засвоїти уявлення про архітектуру, розуміти залежність форми будівлі від призначення, формувати елементарне уявлення про інтер’єр; збагатити знання учнів про культуру та традиційні заняття українців, продовжити формувати поняття про народні промисли українського народу, про українські обереги, українські оселі та старовинні хатні речі, вчити дітей виконувати посильні композиції з урахуванням межі зламу поверхонь; роз¬вивати творчу уяву та художні здібності, виховувати бажання берегти, примножувати та передавати багатовікові традиції свого народу, любов до творів декоративно–прикладного мистецтва.
Обладнання: зображення речей, які виготовляли українські майстри у стародавні часи (або самі речі), та їхні сучасні аналоги; слайди до виступів, олівці, фарби, пензлі, альбоми, малюнки, ілюстрації із зображенням елементів на-стінного розпису традиційного українського житла.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Слово вчителя
Діти! Поверніться обличчям до сусіда по парті. Посміхніться. Посмішкою побажайте один одному щастя, здоров’я, добра. Уявіть, що ви даруєте природі і людям тепло своєї душі – доброту, привітність, співчуття і милосердя. Дарувати людям тепло своєї душі – буде основою вашого життя і здоров’я.
ІI. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сьогодні на уроці ми познайомимося із традиційним житлом різних регіонів України, згадаємо звичаї і обряди нашого краю. Завітаємо до української оселі, і ви відчуєте, що хата – вірний друг людини від народження до останніх днів життя. А ще ми створимо колективну виставку композицій селянської хати.
Ми сьогодні з вами живемо в сучасних квартирах зі всіма зручностями або гарних облаштованих будинках. А колись традиційно українська хата складалась з сіней, невеличкої вхідної кімнати, світлиці - чистої, світлої, парадної кімнати, та комори – приміщення, призначеного для зберігання продуктів, а також деяких речей побутового вжитку.
Все для мене тут рідне:
Стіни—білі, як сніг, і віконце привітне,
І дубовий поріг, і ряденця строкаті,
Й рушники на стіні, навіть дим в білій хаті
Рідно пахне мені. Іван Гнатюк
ІІІ. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя з переглядом презентації.
Традиційний, усім відомий вигляд української хати не виник миттєво. Він створювався протягом століть, шляхом безперервного вдосконалення прийомів і форм, що відповідали умовам життя, побуту й естетичним уподобанням народу.
У зовнішньому вигляді традиційного житла в різних регіонах України багато спільного. Зазвичай, це одноповерхова наземна споруда із солом’яним дахом. Але селянські будівлі гірських районів Карпат, Буковини та придніпровської зони Поділля, розташовані на крутих схилах, мали ще й цокольний поверх, який використовували для господарських потреб.
Полтавщина
У цьому регіоні ставили мазанки. Характерним було те, що висота стін дорівнювала висоті чотирисхилого даху, який робили із соломи, іноді вкритої зверху рідкою глиною. Стіни білили. Хати мали широкі виноси стріхи, які підтримувалися стовпчиками. Біля частини фасадної стіни, а іноді навколо всього будинку, робили галерею.
Слайд 1
Лемківщина
Дуже самотньою була лемківська так звана довга хижа. Найбільш виразна її частина – стрімкий високий чотирисхилий дах.
Висота у 24 рази перевищувала висоту стін. Заможні селяни покривали дах деревом або комбінували дерево із соломою.
Слайд 2
Полісся
На багатому лісами Поліссі більшість хат – зруби із двосхилими дахами, вкритими соломою. Хати зрідка бували прикрашені, тільки у західних районах фронтони інколи були оздоблені різьбленням по дереву, переважно гео-метричним орнаментом.
Слайд 3
Гуцульщина
На Гуцульщині хати також будували з дерева. Вони мали дуже характерні високі стрімкі дахи, що були вкриті драницею. Зазвичай кожна хата мала з боків прибудови для худоби, над якими звисала велика покрівля.
Слайд 6
Слобожанщина
Місцеві жителі робили рублені хати. Стіни ставили на палі, які високо піднімали над землею. Стіни зазвичай залишали не біленими. Висота їх дорі-внювала висоті чотирисхилого даху, який був із соломи.
Слайд 4
Південь України
На півдні хати будували із місцевого каміння. Вони мали двосхилі низькі дахи, які вкривали соломою чи очеретом. Стіни зазвичай обмазували глиною чи білили. На білені стіни наносили орнамент різнокольоровою глиною. Вікна та двері прикрашали розписом.
Слайд 5
Київщина
У цьому регіоні хати мали дуже характерний чотирисхилий дах з виразним, добре помітним гребенем, вкритий сніпками. Стіни обмазували глиною та білили.
Слайд 7
Кожна людина хоче мати такий куточок на землі, де б вона могла почуватися вільною, де б її завжди любили, чекали, розуміли, де б вона залишалася сама собою, де б могла відпочити душею і тілом від усіх життєвих негараздів. І таким куточком є домівка.
Споконвіку люди любили і шанували свою оселю, свою берегиню роду. Століттями складалися писані та неписані закони, повір’я, прикмети, яких дотримували під час будівництва й убрання оселі наші предки.
Дах символізував небесну сферу. На даху, на горищі, за давніми повір’ями, жив домовик. Піч і комин також обожнювались - як захист від вогню. Для всього роду піч була священна. Вікна – очі хати – закривалися на ніч. Оберегами в хаті також служили рушники, які висіли над вікнами і дверима. Знаки сонця, вишиті на рушнику, мусили оберігати від злих духів, хвороб, нещасть. В речах, зроблених власними руками, залишається часточка душі майстра, його настрій, побажання.
Великим творінням рук людських були і є людські оселі.
Батьківська хата входить в життя кожної людини як щось найсвятіше, найтепліше. З давніх-давен хата — символ родинного вогнища, де зберігаються кращі традиції, що потім переходять у спадок дітям.
Давайте послухаємо наших учнів-пошуковців.
ІV. Екскурсія у давню українську хату з переглядом презентації
Розповіді учнів-пошуковців.
-Початок будівництва, вибір місця.
Існував давній звичай. Щоб вибрати місце для хати, треба на майбутнє місце покласти жмуток вовни і накрити якоюсь посудиною. Якщо вранці вовна була сухою - то й житло буде сухим, а якщо ж зволожилася, то й житло будувати тут не можна.
Добрим місцем вважалося те, де лягала худоба. Ще сіяли на обраному місці жито: якщо воно добре росло, то місце хороше для будівництва. Після вибору місця починали будувати хату.
Щоб житло було захищеним від усякого зла, щоб добре велося в ньому господарство, існували певні обряди, які здійснювалися під час будівництва. Починалося будівництво з обряду закладин. Господарі під усі чотири кутки хати закладали зерно, гроші - щоб водилися в домі, овечу вовну - щоб було тепло, жито - для довголіття, часник, ладан, проскурку, свячену воду. А потім клали перший камінь або вальок. На будівництво йшло багато часу, більше року. І була хата не цегляною, а деревною чи глиняною.

-Основні частини – сволок і вікна.
Будуючи опору перекриття хати, клали сволок, який вважався надійним захисником від усього злого. Це був символ міцності сім'ї. На сволоці робили часто орнаменти, написи, позначки, хрести, які були своєрідними оберегами. На ньому записували важливі дати з життя родини, на ньому зберігали гроші,цінні папери, пахучі сухі трави. Поріг вважається межею між внутрішнім світом і зовнішнім, тому наші
предки вважали, що не можна наступати на поріг або щось давати через поріг. Межею між зовнішнім і внутрішнім світом було й вікно. Кожен із нас закриває вікно на ніч. А для чого це ми робимо? Наші предки вважали, що вікно - очі хати, і на ніч вони повинні закриватися.

-Вигляд хати.
- Будиночки колись були хоч і невеликими, але теплими і чепурними, завжди вікнами до сонця. Навколо хати - призьба, в теплі сонячні дні на ній, можна було відпочивати або щось робити, просушувати одяг. Обсаджувати хату мальвами, м'ятою, півниками, нагідками, квасолею. Всі дуже любили свою домівку. Хату тримали в чистоті й порядку, а допомагали в цьому діти. На камені малювали півнів, різні квіти, а якщо з дітей хтось умів гарно малювати, то старався сам виконати цю роботу. Всі знали, що хата без малюнків - не хата, а пустка. Дбали, щоб у домі був красивий посуд. Глечики, куманці, миски були дуже яскравими. Гордістю кожної оселі був рушник, вишитий бабусею, мамою або сестрою. Рушники висіли на стінах, вікнах, образах. В багатьох сім'ях рушники стали сімейною реліквією. Це річ, яку особливо шанують і зберігають як пам'ять про минуле. її передають із покоління в покоління. Богиню добра Берегиню часто вирізали над дверима чи вікнами, вишивали на рушниках, одязі, випалювали з глини і носили на грудях. Вона захищала оселю, всю родину, а надто маленьких дітей від хвороб, лиха, звіра, смерті. Її уявляли в образі жінки із піднятими руками.
Розповідь вчителя з комп’ютерною презентацією
СВІТЛИЦЯ
Якщо з сіней увійти до світлиці, то з одного боку можна побачити велику піч. За піччю — дерев'яний поміст (піл) для спання або ліжко. Під ним зберігалися хатні речі. Над полом вішали колиску для дітей. Там ще були жердки, на яких висів одяг.
З другого боку входу до світлиці ви¬сить на стіні мисник, тобто відкриті по¬лиці для святкового посуду. Навпроти входу, під стіною, прикрі¬плено лавку. Друга лавка є навпроти полу. Дерев'яну лаву біля столу прикрашали домотканними ряднами, килимами. До¬лівка у помешканні завжди була глиня¬ною.
В куті, де сходяться лавки, — найпочесніше місце — покуть. Там стояли стіл, ослін (переносна лавка). У покуті ві¬шали ікони. Ікони прикрашали вишиваними рушниками. Стіл застеляли скатертиною. На неї клали хліб і накривали теж вишива-ним рушником. У кожній оселі обов'язково була скри¬ня, де зберігали одяг та інші речі. Між дверима і піччю стояли кочерга, рогач, коцюба і хлібна лопата, а коло мисника — віник, відро з водою. Посеред хати на сволоці висіла скляна лампа.
Колись пучки цілющих квітів і зілля клали на покуті біля ікон. У травах купа¬ли немовлят. Від квітів, покладених у подушечки, приємного запаху набували речі у бабусиній скрині.
V.Малювання української хати.
1.Намалюймо композицію «У селянській хаті»
Спочатку намітьте у композиції лінію зламу підлоги й стіни. Потім розмістіть вікна, двері, піч, меблі. Не забудьте «розписати» хату та «розвісити» рушники й витинанки.
2. Вчительський малюнок.
3. Робота учнів в альбомах.
4. Виставка учнівських робіт.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Удома складіть невеличку розповідь про свою домівку, домівку бабусь чи дідусів. Намалюйте ілюстрацію до неї або підберіть фотографії. Дізнайтесь у дорослих, якими народними промислами займалися у вашій родині давнину, які з них збереглися до наших днів.

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Підсумкова бесіда.
– Про що йшлося на уроці?
– Що нового, цікавого ви дізналися?
– Яка зі складових української оселі зацікавила вас найбільше? Чому?
– Про що ще ви хотіли б дізнатися?

Автор: 

Резніченко Наталія Вікторівна, вчитель початкових класів Новософіївської ЗОШ І-ІІ ступенів

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі