Вибірковий переказ тексту з елементами опису приміщення

Мета: познайомити учнів з життям наших пращурів, з їх приміщенням;
вчити вибирати необхідне з тексту відповідно до завдання;
збагачувати словниковий запас лексикою, пов’язаною з народними традиціями, звичаями, з природою рідного краю, його історією і етнографією;
виховувати інтерес та повагу до минулого країни, любов до українського народу.
Обладнання. Мультимедійна дошка, проектор, пам’ятки для дітей, текст переказу, електронний носій із матеріалами до уроку.

І. Оргмомент.

Звучить українська мелодія. На фоні музики - слайд-шоу, а потім вірш
Наша хата

Іван Гнатюк

Я люблю свою хату,
і подвір'я, й садок.
Де і сонця багато,
і в жару — холодок.
Тихо й затишно. Квіти
коло хати цвітуть.
І невтомно все літо
бджоли в цвіті гудуть.
Все для мене тут рідне:
стіни — білі, як сніг,
і віконце привітне,
і дубовий поріг.
І ряденця строкаті,
й рушники на стіні,—
навіть дим в нашій хаті
рідно пахне мені.

ІІ. Творча робота.

Ви щойно прослухали поезію Івана Гнатюка «Наша хата». Дехто з вас пробує писати вірші, але не всі, а дехто. Та всі ви вмієте складати сенквейни та сенкани. Зараз складіть і запишіть сенкан або сенквейн «Хата».

ІІІ. Мозковий штурм.

Як ви вважаєте, про що ми сьогодні на уроці будемо говорити?
Ми сьогодні говоримо про українську хату, точніше - про її інтер’єр.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

Записати у зошиті число, класна робота, тема уроку.

V. Ознайомлення зі змістом тексту.
(Читає учень)

Українська хата

Довгий час свого розвитку пройшла українська хата — від приземкуватої землянки до чепурної, що вчарувала увесь світ, оселі з білими стінами, вишневими садками, палахкучими рушниками на покуті, мальованими коминами і терпким запахом рути-м'яти на долівці.
Інтер'єр українського житла мав свої особливості.
Головною спорудою в хаті була піч, яка завжди займала вну¬трішній кут із боку вхідних дверей і була обернена до фасадної (чільної, передньої) стіни. По діагоналі від печі розташовувався парадний кут (червоний кут, покут, святий вугол), де були ікони, прикрашені рушниками, квітами, пахучим різнотрав'ям.
Крім обмазки стін, у багатьох селах робили настінний розпис, переважно рослинним орнаментом; ним прикрашали сволоки, стелю, піч.
Щодо останньої, то по ній оцінювали господиню. У народі казали: яка піч— така і господиня, не змащена в хаті піч— все одно що не вмита дівчина.
Уздовж причілкової стіни (з одним, двома вікнами) ставили стіл. Біля нього попід тильною стіною — довгу дерев'яну лаву, маленький ослінчик. Зліва знаходилась скриня для домашнього скарбу. Між піччю та причілковою стіною будували дерев'яний настил — піл, де спала родина.
У хаті встановлювали лави, які прикрашали у свята рядни¬нами й килимами. Біля дверей (чи над ними) робили дерев'яні полички (мисник, судень), жердки-перекладини для плетення ро¬гож, личаків; жердка для підвішування кросен ткацьких верстатів і жердки-сушилки.
Долівка українського житла аж до початку XX ст. була переважно глиняною. Збивали її переважно з червоної глини. Щосуботи і перед святами «землю» змащували спеціальним розчином і, коли вона висихала, застеляли пахучим різнотрав'ям: татарським зіллям, м'ятою, чебрецем тощо, і в оселі завжди стояв приємний запах трав. Для освітлення слугували посвіти, лучинки, світики, які встановлювалися навпроти печі.
(З журналу) (252 сл.)

VI Постановка завдання.

Написати вибірковий переказ тексту з елементами опису приміщення.
Чим відрізняється вибірковий переказ від просто переказу?

VII. Попередні вправи.

1. Пояснити значення слів:

причілок - бокова стіна будинку;
долівка – підлога
Сволоки – поздовжні або поперечні балки, які підтримують стелю

2. Записати назви речей, що були у традиційному українському житлі:

ікони, піч, стіл, лави, ослінчик, скриня, піл, мисник, жердки, посвіти

3. Записати контекстуальні слова-синоніми:

o Парадний кут – червоний кут, покуть, святий вугол;
o Фасадна стіна – чільна, передня;
o Поличка для посуду – мисник, судень;
o Посвіт – лучинка, світик;
o Розміщувати – ставити, встановлювати, робити;
o Розташовуватися – міститися, знаходитися.

VІІІ. Фізхвилинка.
Фізхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній
І до сонця потягніться,
В різні боки похиліться,
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
ІХ. Робота над змістом тексту (з опорою на знання, отримані під час відвідування шкільного етнографічного музею).

Х. Орфографічна робота.

Колективно з’ясувати орфограми у словах:

Інтер’єр, рута-м’ята, начебто, свіжовибілене, обмазка, настінний розпис, рослинний, різнотрав’я, щосуботи, уздовж стіни, попід стіною, піччю, дерев’яний, навпроти печі.

ХІ. Бесіда.

o Визначити тему тексту.
o Визначити, діловий даний опис чи художній.
o Що було центральною деталлю у інтер’єрі української хати?
o Як освітлювалася хата?
o Чим господині прикрашали хату?
o Як підтримували чистоту в приміщенні?
o У яких художніх творах, що вивчалися вами, автори описували інтер’єр української хати?

ХІІ. Переказ за поданим планом.

Орієнтовний план

1. Піч – головна споруда в хаті.

2. Попід стінами у хаті…

3. Долівка в українському помешканні.

4. Прикраси та обереги.

XІІІ . Повторне читання тексту.

ХV. Підсумок уроку.

Діти, любіть свою Батьківщину, свою рідну неньку. Вона вас зростила. Знайте та шануйте нашу історію, бо в народу, який не знає свого минулого, немає майбутнього. То ж не станьте безбатченками.

Класи: 6 клас

Предмети: Українська мова