Користувацький вхід

Година спілкування "Україна - моя Батьківщина".

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Година спілкування «Україна – моя Батьківщина».

Мета. Розширювати і поглиблювати поняття громадянськості;
розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України,
її патріотом; виховувати гордість за свою державу; любов до
рідного краю.

(Слайд 1).
Вчитель.
- У світі немає нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати у світі– одна.
Учень.
-Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку – це наша найдорожча у світі Батьківщина.
Учень.
Вона для кожного з нас одна, як і мама, бо –
«Можна все на світі вибрати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.»
Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя.
Учень.
Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. Ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.
(Слайд 2).
Вчитель.
-Послухайте легенду про нашу землю.
Наша земля
Колись давно Бог створив народи і кожному дав землю. Наші пращури трішки забарилися, тому землі для них вже не залишилося.
Вони пришли до Бога, який у цей час молився. Вони не насмілилися Йому щось сказати. Чекали. Через деякий час Бог обернувся та сказав, що вони чемні і хороші. Дізнавшись, чому вони прийшли до Нього, запропонував їм чорну землю. «Ні,— відповіли наші пращури,— там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе: річки, озера, ліси, степи. Там земля дуже родюча і пахне медом. Вода, як молоко. А з неба в душу людини ллється пісня. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде завжди ваша».
Пішли наші пращури на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали - Україною.
(Відеоролик)
Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:
Красива, дивовижна і єдина.
Усе тут дороге: ліс, гори і поля,
Бо це Вітчизна наша — Україна!
(Перегляд відеоролика про Україну).
- То чим же багата наша країна?
(Наша країна багата ріками, морями, лісами, квітучими садами, степами, пшеничними полями, видатними людьми).
(Слайд 3).
Учень.
У всьому світі кожен знає —
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина —
Це наша славна Україна.
Учень.
Не забувай Шевченка спів
Про горду славу вояків.
Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна.
Вчитель.
Хто ти, хлопчику маленький?
Учень.
Син я України - неньки!
Українцем я зовуся –
Й тою назвою горджуся!
Вчитель. А по чім тебе пізнаю?
Учень.
По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага й духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
Вчитель. Хто ти дівчинко маленька?
Учениця.
Доня України - неньки.
Українкою зовуся –
Й тою назвою горджуся!
Ой, вдягнуся у неділю
У вишивану сорочку,
У червону спідничину
І в коралі на шнурочку –
Заплету я свої коси
І візьму віночок з рути,
Ще й васильком заквітчаюсь,
Чи від мене кращій бути?
Учень.
Всі ми – діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!
Учениця.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!
Разом.
Присягаєм : наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
(Слайд 4).
Вчитель.
-Любі діти, сьогоднішня наша година спілкування присвячена дорогій Батьківщині, милій Україні, яку ми всі дуже любимо, бо найдорожче, що є у кожного з нас, це — рідна Вітчизна. Батьківщина, Вітчизна, Україна. Які слова ще спадають вам на думку, коли ми говоримо про Україну?
Вправа «Асоціативний кущ».
(Слайд 5).
(Родина, калина, воля, вишиванка, рідний дім, країна, рідна мова, лелека, барвінок, жито, рушник, сім’я, вишиванка).
Пісня «Україна калинова».
(Слайд 6).
Вчитель.
-Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн. Кожна з них має свою територію і свої символи. Земля кожної держави – її недоторкана власність, яку вона готова оберігати від ворогів.
-Україна, наша Батьківщина, розміщена у центрі Європи. Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції, державні та народні символи, обереги.
Діти, розділившись на групи, ви готували інформацію про: державні символи (перша група) та народні символи і обереги (друга група).
(Слайд 7).
Учень.
Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої три символи. Символ — це умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища. Державними символами України є Державний Прапор України (свято якого відзначається 22 серпня), Герб і Гімн.
(Слайд 8).
Учень.
Наш герб – тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб – тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.
(Слайд 9).
Учень.
Наші пращури були переконані, що Тризуб відображає триєдність сили, яка створила світ і життя в ньому.
Батько — мати — дитя.
Вогонь — вода — життя.
Світло — слово — любов.
Мудрість — краса — розум.
У християнській релігії пояснюють ще й так:
Бог Отець — Бог Дух Святий — Бог Син.
(Слайд 10).
Учень.
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм.
Синє – небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня; знають діти.
(Танець прапора).
(Слайд 11).
Учень.
Державний Гімн
Слова палкі,
Мелодія врочиста, -
Державний Гімн
Ми знаємо усі.
Для кожного села,
Містечка, міста –
Це клич один
З мільйонів голосів.
Це наша клятва,
Заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна,
Незнищенна,
Від неї лине слава навкруги.
Вчитель.
-Діти, пригадаємо, як ми виконуємо Гімн України, і заспіваємо разом.
(Виконання Державного Гімну України).
(Слайд 12).
Учень.
Україна не тільки країна, це — держава. Вона має свою Конституцію — Основний Закон життя нашої Батьківщини. У Конституції записані права та обов’язки громадян України. Справжній громадянин України — це людина, яка чесно дотримує цих обов’язків, старанно і сумлінно працює на свою державу, на свій український народ.
Учень.
Конституцію читають
Тато, мама і дідусь,
Я на неї теж дивлюсь,
Сторінки перегортаю.
Гарна книжка і цікава,
Всіх добра навчає
І дарує людям право,
Від зла захищає.
Так як вмію я читати
І сам прочитаю,
Бо вже дуже хочу знати,
Які права маю.
(Слайд 13).
Учень.
Столиця нашої держави — місто Київ. Його назвали на честь старшого брата Кия. Тут працює Президент України. Під час коронації він присягався на «Пересопницькому Євангелієві», якому виповнився 451 рік.
(Слайд 14).
Учень.
Поряд з державними символами у нашої країни є народні символи і обереги.
Саме прислів’я про них говорить: «Без верби і калини нема України». На Україні верба і калина ростуть майже біля кожної хати. Це рослини – улюбленці українського народу. Калина – символ кохання, краси, щастя. Нею квітчають весільний коровай, оселю, нею лікуються.
(Слайд 15, 16).
Учень.
1. Немає України без калини,
Як і нема без пісні солов'я:
А ми - народ, зернина від зернини,
В біді і щасті - ми одна сім'я.
2. Немає України без тополі,
Як і нема без сонця сяйва дня.
Ти без коріння - перекотиполе,
А корінь там, де вся твоя рідня.
3. Без рушників немає України,
Як без любові і життя нема.
Душа без України - мов руїна,
Пуста і мертва, холодно-німа.
4. Немає України без вербиці,
Без сивого Славутича-Дніпра.
Нап'юся живодайної водиці,
В ній зачерпну любові і добра!
(Слайд 17).
Учень.
Рушник — це народний символ-оберіг. З ним виходили в поле, проводжали в далеку дорогу, з хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей, це — ознака гостинності українського народу. На рушникові вишита доля нашого народу.
(Слайд 18).
Учень.
Вишиванка – це оберіг людини від лихого ока та злих духів.
Вона – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності.
Пісня «Вишиванка моя».
(Слайд 19).
Учень.
Український віночок – це також народний символ – оберіг. У нього вплітали 12 квіточок. Кожна з них була лікарем та оберегом.
Вчитель.
-А тепер ми виконаємо колективну роботу і складемо віночок.
(Діти складають віночок і коротенько розповідають про кожну квіточку).
Ромашка — символ кохання, ніжності та вірності.
Ружа, мальва — символи віри, надії, любові.
Волошка — символ доброти серця, простоти і скромності.
Деревій – символ нескореності.
Безсмертник - символ здоров'я.
Цвіт вишні та яблуні — символ материнської відданості та любові.
Барвінок – символ життя й безсмертя людської душі.
Калина - символ краси та дівочої вроди.
Півонія — символ довголіття.
Біла лілія — символ чистоти і невинності.
Хміль — символ гнучкості та розуму.
Любисток – символ відданості та вірності.
Материнка — символ материнської любові та здоров’я дітей.
Соняшник — є ще одним елементом, що символізує собою відданість і вірність;
Мак — і досі лишається не лише квіткою дівочих мрій, а ще й ознаменуванням родючості, молодості та краси.
(Слайд 20).
Вчитель.
- А що треба для того, щоб наша Батьківщина процвітала, щоб росли ми у мирі і злагоді? Що треба для того, щоб відчути себе справжнім патріотом, громадянином своєї Вітчизни? (Відповіді учнів)
-А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні і щирі слова про Україну. Слова, що йдуть від серця – найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективний вірш про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму. (Доповнення вірша)
Моя Батьківщина – це хата й…, (калина)
Що виросла біля …. (вікна)
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі …!(одна)
Моя Батьківщина – це села й містечка,
Й верба, що пустила ….(гілля)
І річка красива від нас недалечко…
Уся наша рідна …!(земля)
Моя Батьківщина – це будні і …,(свято)
І неба безмежного шир.
Щасливе дитинство, і мама, і …,(тато)
Це радість, це ласка і …!(мир)

-Говорячи про мир в Україні, ми не можемо не згадати сьогодні про страшні події, що відбуваються на сході нашої країни. Татусі наших учнів перебували в зоні АТО. На щастя всі повернулися живими і здоровими. Але ми знаємо, скільки героїв-українців полягли і не повернулися додому.
(Слайд 21).
Тож давайте вшануємо пам’ять героїв хвилиною мовчання.
(Слайд 22).
-А всім тим, хто стоїть на передовій подякуємо за наш спокій та побажаємо закінчення війни та швидкого повернення.
Учень.
Я дякую, солдате, за життя,
Що я живу без куль над головою.
За те, що маю я надію в майбуття,
І я думками завжди там з тобою.
Я дякую, солдате, і за те
Що маю те, чого немає в тебе.
Домівку теплу, сонечко ясне.
Блакитне, мирне українське небо.
Я дякую, солдате, що стоїш.
В передовій за рідну Україну.
За те, що чесний бій ведеш.
І захищаєш неньку-Батьківщину.
(Слайд 23).
Учень.
Я в храмі святім поставлю свічу,
Молитимусь палко і довго.
Мій воїне любий, за тебе прошу,
Живий щоб вернувся додому.
Звертаюсь до Бога, щоб не полишав
Тебе у тяжкую годину,
Від смерті зберіг та й сили надав,
Щоб захистив Україну.
Славетний герою, завжди пам`ятай,
Що ти наша гордість і сила.
Тобою пишається твій рідний край,
Пишається вся Україна.
(Слайд 24).
Вчитель.
-У серці українського народу завжди була пісня — весела чи журлива, жартівлива чи сумна. У ній передавали свій настрій, свою любов до рідного краю, до своєї землі. У пісні виражені найщиріші почуття людей. Зараз і ми всі разом виконаємо пісню про Україну «Україна – це ти!».
Пісня «Україна – це ти».

Автор: 

Кобель Наталія Василівна, вчитель початкових класів опорного закладу "Бутенківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ю.П. Дольд-Михайлика".

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі