Урок №34
Тема: Температура земної поверхні та повітря. Теплові пояси. Практична робота №8: «Спостереження за погодою, опрацювання зібраних матеріалів: складання графіка температур, діаграми хмарності й опадів, рози вітрів, опису погоди».
Мета:
Освітня: ознайомити учнів з особливостями температури повітря, виявити причини, які впливають на зміну температури повітря, навчити будувати графіки ходу температури.
Розвивальна: формувати уміння учнів складати і аналізувати графіки, розвивати пам'ять, логічне мислення.
Виховна: виховувати інтерес до вивчення географії.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, атлас, календар погоди, телурій, зошит для практичних робіт, термометр.
Методи: розповідь, бесіда, фронтальне опитування, складання графіків.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності
1. Організація уваги і роботи учнів. Перевірка заповнення календаря погоди.
2. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні на уроці ми з вами повинні дізнатися від чого залежить температура повітря, причини зміни температури повітря, складемо графік зміни температури за місяць та спробуємо відповісти на запитання: чому високо в горах і на полюсах існують льодовики.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Актуалізація опорних знань.
- Що ми називаємо атмосферою?
- З яких газів складається атмосфера?
- Із яких шарів складається атмосфера?
- В якому шарі знаходиться 80% повітря?
- Яке значення озону?
- Яка наука вивчає атмосферу?
- Значення атмосфери.
- В якій частині атмосфери виникає полярне сяйво?
2. Формування основних понять та причинно-наслідкових зв’язків.
«Мозковий штурм»
а) Як і чому нагрівається земна поверхня.
Наша планета отримує тепло від найближчої до нас зорі – Сонця. Повітря має таку властивість як прозорість. Сонячні промені без перешкоди проходять крізь прозоре повітря і нагрівають земну поверхню. Земна куля нагрівається нерівномірно і температура залежить від кута падіння сонячних променів. Чим більший кут падіння сонячних променів, тим більше нагрівається земна поверхня. Між тропіками кут падіння сонячних променів найбільший (мал. 90). Чим далі від екватора, тим кут стає меншим і тому на полюсах земна куля отримує найменше сонячної енергії. Сніп променів однакового діаметру на екваторі нагріває площу земної поверхні меншу, ніж такий самий промінь на полюсах. В наших широтах кут падіння сонячних променів не буває 90°. Максимальним він є в день літнього сонцестояння – 22.06.
Скажіть, коли кут найменший? (День зимового сонцестояння 22.12)
Земна поверхня поглинає сонячну енергію і нагрівається. Навіть ділянки в яких кут падіння сонячних променів однаковий поглинають сонячну енергію по-різному. Найкраще поглинає чорний розораний ґрунт. Найменше – білі поверхні вкриті льодом або снігом справа в тім, що не вся сонячна енергія поглинається. Частина її відбивається від предметів і земної поверхні. Така властивість називається альбедо. Найбільше альбедо в білої поверхні.
Вода нагрівається повільніше, але і повільніше охолоджується, тому океан є великим накопичувачем тепла.
Виведемо закономірність, яка нам дозволить відповісти на запитання чому на полюсах існують льодовики.
Отже, нагрівання земної поверхні залежить від кута падіння сонячних променів. Цей кут найбільший на екваторі і зменшується до полюсів, тому у високих широтах сонячної енергії найменше, що зумовлює низьку температуру і утворення льодовиків.
б) Температура повітря.
Повітря нагрівається від землі. Нагріте повітря стає легшим, воно розширюється і піднімається вгору. Завдяки цьому приземний шар повітря найтепліший, а з висотою температура знижується приблизно на 6°С на 1 км. Температуру повітря вимірюють у градусах за шкалою Цельсія та Фаренгейта термометрами різних типів. Найвища температура зафіксована в Африці +58°С, найнижча – в Антарктиді - 89°С.
в) Зміна температури протягом доби.
Кут падіння сонячних променів залежить не тільки від широти місцевості, а й від часу доби. Найвища температура спостерігається о 14-15 годині, хоча Сонце в зеніті о 12 годині. Потрібен час, щоб повітря прогрілося від земної поверхні.
Найнижча температура спостерігається перед світанком. Різницю між найвищим і найнижчим показником називають амплітудою коливань температури.
Наприклад.
Найвища температура за добу була +3°С, найнижча – -2°С. Амплітуда становить 5 °С (3-(-2)=5).
Температуру на метеостанціях вимірюють кожні три години. Термометр повинен бути у затінку. (Чому?) Всі виміряні показники додають і ділять на кількість вимірювань. Так обчислюють середньодобову температуру.

Задача №1
00 год. - 7°С
03 год. - 6°С
06 год. - 5°С
09 год. - 7°С
12 год. - 10°С
15 год. - 14°С
18 год. - 12°С
21 год. - 11°С
Обчислити середньодобову температуру.
Розв’язок.
7+6+5+7+10+14+12+11=72
72/8=9°С – середньодобова температура.
Якщо зустрічаються показники з від’ємними і додатними значеннями, то потрібно додати окремо одні показники і інші, потім від більшої суми відняти меншу і поділити на кількість вимірювань. Знак поставити більшої суми. Так само обчислюють амплітуду і середню температуру за місяць і рік.
г) Річний розподіл температури повітря на Землі. (Демонстрування телурію)
Річний розподіл температури також залежить від неоднакового кута падіння сонячних променів протягом року. Обертаючись навколо Сонця Земля, яка має нахил осі 23°-30° по черзі обернена північною і південною півкулею. Найбільше сонячних променів потрапляє між тропіками. Найменше – за полярними колами. На полюсах півроку буває день і півроку ніч.
За показниками максимальних і мінімальних температур повітря впродовж року, за часом їх настання, а також за амплітудою коливань температури розрізняють чотири типи різного розподілу температури: екваторіальний, тропічний, помірний і полярний (мал. 92).
д) Лінії однакових температур на карті (атлас 6 кл. ст. 31).
На картах, щоб показати річний розподіл температури позначають, або крапками з числовими позначенням, або лініями – ізотермами. Найтеплішого місяця – червоними, найхолоднішого – синіми, або чорними.
За особливостями річного розподілу температури повітря на Землі виділяють сім теплових (температурних) поясів. Один жаркий, два помірні, два холодні і два вічного холоду.
Користуючись мал. 93 в підручнику, назвіть якими ізотермами ці пояси обмежені.
3. Виконання практичний дій.
Практична робота №8 (фрагмент)
Завдання №1
Мета: побудувати графік ходу температури за грудень поточного року, визначити місячну амплітуду температури та середньомісячний показник температури.
4. Визначення зворотного зв’язку.
У нас залишилося невирішеним питання – чому у горах існують льодовики? З висотою температура знижується.
- Скільки існує теплових поясів?
- Від чого нагрівається повітря?
- Які причини нерівномірного нагрівання земної поверхні?
ІІІ. Узагальнення і систематизація знань.
Робота в парах. Перевір сусіда.
Задача №2
Біля підніжжя гори температура +20°С. яка температура буде на вершині гори висотою 4 км?
6°С*4=24°С;
20-24=-4°С;
Відповідь: -4°С.
Отже на уроці ми вивчили, що джерелом нагрівання земної поверхні є Сонце. Земна поверхня нагрівається по-різному. Це залежить від кута падіння сонячних променів, рельєфу, кольору поверхні. З висотою температура повітря знижується – кут падіння сонячних променів зменшується від екватора до полюсів. Розрізняють добові та річні зміни температури повітря.
Є чотири типи річного розподілу температур та сім теплових поясів Землі.
IV. Домашнє завдання вивчити §34.
Задача
Біля підніжжя гори температура +18°С. На вершині 0°С. Яка висота гори?

Предмети: Географія

Класи: Середня школа