Викладач університету звернувся до сера Ернеста Резерфорду, президента Королівської Академії і лауреата Нобелівської премії по фізиці за допомогою. Він збирався поставити найнижчу оцінку по фізиці одному зі своїх студентів, тоді як той стверджував, що заслуговує на вищий бал. Обидва - викладач і студент - погодилися покластися на думку третьої особи, незацікавленого арбітра. Вибір ліг на Резерфорда. Екзаменаційне питання свідчило: «Поясніть, яким чином можна зміряти висоту будівлі за допомогою барометра?».

Відповідь студента була такою: «Потрібно піднятися з барометром на дах будівлі, спустити барометр вниз на довгому мотузку, а потім втягнути його назад і зміряти довжину мотузка, який і покаже точну висоту будівлі».

Випадок був і насправді складний, оскільки відповідь була абсолютно повною і вірною! З іншого боку, іспит був по фізиці, а відповідь мала мало спільного із застосуванням знань в цій області.

Резерфорд запропонував студентові спробувати відповісти ще раз. Давши йому шість хвилин на підготовку, він попередив його, що відповідь повинна демонструвати знання фізичних законів. Після закінчення п'яти хвилин студент так і не написав нічого в екзаменаційному листі. Резерфорд запитав його, чи здається він, але той заявив, що у нього є декілька вирішень проблеми, і він просто вибирає краще.

Зацікавившись, Резерфорд попросив молоду людину приступити до відповіді, не чекаючи закінчення відведеного терміну. Нова відповідь на питання свідчила: «Підніміться з барометром на дах і киньте його вниз, заміряючи час падіння. Потім, використовуючи формулу, обчисліть висоту будівлі».

Тут Резерфорд запитав свого колегу викладача, чи задоволений він цією відповіддю. Той, нарешті, здався, визнавши відповідь задовільною. Проте студент згадував, що знає декілька відповідей, і його попросили озвучити їх.

- Так. Є дуже простий спосіб, який, упевнений, вам сподобається. Ви берете барометр в руки і піднімаєтеся по сходах, прикладаючи барометр до стіни і роблячи відмітки. Злічивши кількість цих відміток і помноживши на розмір барометра, ви отримаєте висоту будівлі. Цілком очевидний метод.

- Якщо ви хочете складніший спосіб, - продовжував він, - то прив'яжіть до барометра шнурок і, розгойдуючи його, як маятник, визначте величину гравітації у підніжжя будівлі і на його даху. З різниці між цими величинами, в принципі, можна обчислити висоту будівлі. У цьому ж випадку, прив'язавши до барометра шнурок, ви можете піднятися з вашим маятником на дах і, розгойдуючи його, обчислити висоту будівлі по періоду прецессії.

- Нарешті, - уклав він, - серед безлічі інших способів вирішення даної проблеми кращим, мабуть, є такий: візьміть барометр з собою, знайдіть власника будівлі і скажіть йому: «У мене є чудовий барометр. Він ваш, якщо ви скажете мені висоту цієї будівлі».

Тут Резерфорд запитав студента, невже він дійсно не знав загальноприйнятого рішення цієї задачі. Студент зізнався, що знав, але сказав при цьому, що ситий по горло школою і коледжем, де вчителі нав'язують учням свій спосіб мислення.

Студент цей був Нільс Бор (1885-1962), датський фізик, лауреат Нобелівської премії 1922 р.

Предмети: Фізика