Одним із першочергових завдань сучасної виховної політики - є формування у дітей толерантної поведінки, зокрема етнічної й конфесійної толерантності.
Толерантність, так само як і інші якості особистості, не закладена від природи, а формується поступово в ході соціалізації. Вона з’являється у дитини як під впливом загальносоціальних умов, так і в результаті цілеспрямованої діяльності певних соціальних інститутів: родини, освітніх установ, установ додаткової освіти й засобів масової інформації. Оскільки до 4 років у дитини з’являються перші ознаки етнічної ідентичності, саме в цьому віці доцільно починати роботу з формування етнічної й конфесійної толерантності.
Вихователі повинні сприяти оволодінню дошкільниками елементарною етикою міжнаціональних відносин, формуванню у дітей уявлення про те, що люди на Землі повинні жити в мирі і дружбі.