Тема. Споживач як основний суб’єкт сучасної економіки. Потреби споживача

Мета уроку: показати, що споживач є основним суб’єктом сучасної економіки; з’ясувати зміст потреб і їхню класифікацію; з’ясувати відмінність понять «потреби» і «споживчі блага»; з’ясувати причини безмежності потреб, структуру споживчих благ; формувати логічність і послідовність у викладенні своєї думки; виховувати економічне мислення та розвивати допитливість і самостійність.

Основні поняття: споживче благо, потреба.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
(привітання, перевірка присутніх)

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда («мозковий штурм»)

Укажіть, чи правильні твердження:
1. Економічні потреби — це відносини, які характеризують зв’язок людей з умовами життєдіяльності.
2. Людські потреби є обмеженими, а ресурси безмежні.
3. Потреби задовольняються споживчими благами.
4. Потреби — це бажання володіти певними речами, відчуття нестачі, якщо це бажання лишається незадоволеним.
5. Закон зростання потреб характеризує появу все нових і нових потреб.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(повідомлення теми, мети і завдання уроку)
Нас оточують товари та послуги. Уява споживачів постійно малює все нові та нові товари й послуги, тому вони є головною дійовою особою для виробників. У сучасному світі витрачається велика кількість грошей на рекламу, щоб змусити споживача якомога більше купувати товарів і послуг, а виробнику виробляти та збагачуватись.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
У людей різні потреби, які вони задовольняють, щоб забезпечити своє існування. Потреба є виявом необхідності в певних речах та послугах. Вона відображає бажання володіти речами та мати певні послуги.
Речі і послуги, здатні задовольнити наші потреби, називаються споживчими благами.

Щоб не плутати поняття «потреба» і «споживче благо», спробуємо за допомогою наведених схем «Класифікація потреб» і «Класифікація споживчих благ» побудувати діаграму Вена, з якої побачимо спільне й відмінне в цих поняттях.

Класифікація потреб

Різноманітні потреби людей класифікують за певними ознаками. Наприклад, за значенням для життєдіяльності розрізняють базові, первинні потреби людини: у повітрі, воді, їжі; за ним слідує задоволення вторинних потреб – у житлі, одязі, транспорті тощо.
Відповідно до засобів, які забезпечують їх задоволення, виділяють матеріальні й нематеріальні потреби. З’ясуємо детальніше суть цих та деяких інших груп людських потреб. У давні часи людина задовольнялась мінімальними засобами, які забезпечували її життєдіяльність: тамували голод і спрагу, захищали від негоди. З подальшим розвитком цивілізації з’являється необхідність у нових і нових речах, різноманітних продуктах харчування, у модному одязі, комфортному житлі тощо. Таким чином, потреби людини змінювалися не лише кількісно, а й якісно. Зросла актуальність багатьох інших груп потреб, серед яких соціальні, виробничі, побутові тощо.
Наведена класифікація потреб досить умовна, а самі вони залежать від безлічі інших чинників: віку і освіченості людини, місця проживання, статті, стану здоров’я, професії, національної належності.

Класифікація споживчих благ

Блага за своїми характеристиками поділяються на кілька груп:
- за шляхом надходження: вільні (споживаються без обмежень); економічні (споживаються шляхом купівлі - продажу); суспільні (надаються через суспільні та державні інститути);
- за співвідношенням між собою: взаємозамінні, які можуть замінювати один одного у використанні та взаємодоповнюючі, які використовуються тільки у поєднанні;
- за доступністю: винятково доступні (для тих, хто готовий заплатити відповідну ціну); загальнодоступні (споживання блага не може бути обмеженим шляхом встановлення плати за нього);
- за конкурентністю: конкурентні – споживання блага одним суб’єктом виключає можливість його споживання іншим; неконкурентні – навпаки.

Раціональним можна вважати лише того споживача, який здатний усвідомити власні потреби та визначити корисність речей і послуг, якими він ці потреби задовольняє.
Суттєвим обмеженням у задоволенні потреб є дохід споживача. Кожна спожита річ чи послуга мають ціну. Їхня сукупна вартість не може перевищувати доходу споживача. Тому раціональний споживач узгоджує власні потреби, оцінки корисності, переваги з власними доходами.
Отже, покупець, який має певну кількість грошей, повинен вирішити, скільки одиниць товару А, товару В, інших товарів він має придбати, щоб витратити гроші з максимальною користю, тобто щоб загальна корисність була найбільшою.
«Діаграма Вена»

1. Малюємо два кола, що перетинаються. У загальному просторі, утвореному шляхом перетину кіл, запишемо всі спільні ознаки, а в просторі, що не перетинається, — відмінні ознаки.

2. Наведіть приклади різних видів потреб.
Потреби
Індивідуальні
Колективні
Матеріальні
Першочергові
Другорядні

3. Які чинники впливають на потреби споживача? (Умови життя, клімат, звички, мода, транспорт, професія, доходи тощо)

4. Що називають безкоштовним благом? Наведіть приклади. (Вода, повітря, лікарські рослини в лісі, сонячне тепло)

5. За яких умов безкоштовні блага стають платними?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Поясніть, як ви розумієте вислів Адама Сміта: «Однакове в усіх людей постійне прагнення покращити своє становище — це початок, з якого витікає як суспільне і національне, так і особисте багатство».

VI. Домашнє завдання

Побудуйте свою «піраміду потреб». Підручник ст..19-24

Класи: 11 клас