У березні постанову про вшанування 120–ї річниці з дня народження та 70–х роковин смерті ухвалила Верховна Рада України. Адже Бруно Шульц народився у Дрогобичі, і на теперішній вулиці Шевченка в цьому місті є пам’ятна табличка польською та українською мовами, що саме тут 1942 року його вразила куля гестапівця. Письменник та художник усе життя прожив у Дрогобичі, 16 років викладав у місцевій чоловічій гімназії, за винятком періодів навчання у Львівському політехнічному інституті, Віденській академії мистецтв та стажування у Парижі і Варшаві. Дрогобич був для Шульца тим Всесвітом, в якому він мешкав і який описав у своїх кращих літературних творах «Цинамонові крамниці» та «Санаторій під клепсидрою». Літературні критики ставлять книги Бруно Шульца на один рівень із творами Марселя Пруста та Франца Кафки. Посмертна слава Шульца— світового рівня. Оскільки він писав польською та німецькою мовами, то Польща й Німеччина борються за право вважати його своїм митцем, а з огляду на те, що він був євреєм, Ізраїль також зараховує його до своїх кращих творців.
Лише Україна, на землі якої він жив і довоєнний побут якої описував, не претендує на Шульца. Представники ізраїльського інституту «Яд–Вашем» нахабно і майже безперешкодно (за невеликі хабарі українським функціонерам) у травні 2002 року викрали у Дрогобичі та вивезли до Ізраїлю п’ять настінних фресок Шульца.
1939 року спалахнула Друга світова війна, і Бруно Шульц опинився почергово в лещатах двох тиранічних режимів, які окупували Дрогобич. Представники радянського примусили його малювати портрет Йосипа Сталіна й полотно «Звільнення народу Західної України». «Звільнення» Шульц написав у жовто-блакитних кольорах, за що у вересні 1940 року його заарештувало НКВС як українського націоналіста. За німців Бруно Шульц перебував у єврейському гетто і врешті трагічно загинув від кулі німецького офіцера.
Автор:

Класи: Середня школа

Предмети: Українська література