Конспект заняття з художньої літератури.
Слухання твору Я. Щоголіва «Хата», заучування вірша напам’ять.
Розвивати здатність робити художній аналіз віршованого тексту через конкретні запитання дорослого, співвідносити тему вірша з його змістом. Вправляти в утворенні нових слів за допомогою суфіксів ( хата - хатка – хатинка), знаходженні слів однакових за звучанням (рими), Розширювати уявлення дітей про міське та сільське житло, знаходити відмінність. Спонукати запам’ятовувати вірш за схемою. Розвивати мовлення, мислення. Виховувати ціннісне ставлення до оточуючого.
Матеріал: вірш Я. Щоголіва «Хата», картинки із зображенням міського, сільського житла, ізби, репродукції картин Т. Г. Шевченка, набір розрізних картинок (на кожну дитину), конверт, лист.
Хід заняття.
Дидактична гра «Склади картинку».
Завдання: з розрізних картинок викласти зображення будинків різних народів (хата, ізба, іглу, юрта, багатоповерховий будинок).
- Що зображено на ваших картинках?
- Як ви думаєте, про що ми будемо сьогодні говорити?
Гра «Закінчи речення».
- У Росії в селі – ізби, а на Україні - ...
- Ізбу будують з дерева, а хату з - ...
- Іглу будують зі снігу, а юрту- …
- У селі – одноповерхові будинки, а в місті більшість будинків - ...
- Будинки в містах будують із цегли, а в селах – з ...
- Міські будинки – високі, а сільські - ...
- Ізбу, хату, іглу, юрту, багатоповерхівку називають ... (житло).
Д/вправа «Знайди слова-родичі» (споріднені слова).
Завдання: щоб розкрити зміст нового поняття, вихователь пропонує дітям підібрати споріднені слова до слова «житло».
Активізація опорних знань дітей.
- Завжди люди шанобливо ставились до свого житла. Адже в рідній домівці народжувались та виростали діти. Багато поетів писали вірші , в яких оспівували рідну хату. Художники передавали в картинах красу української хати, її оселі.
- Чи знаєте ви, діти, вірші, або прислів’я про українську хату?
Читання та слухання вірша Я. Щоголіва «Хата».
Вихователь пропонує дітям послухати вірш (назву не вказує).
Наша хата під горою, край долини,
У вишневому садочку та в калині.
Попід лісом млин подався у ставочок;
Через воду перекинувся місточок.
Наші ниви золотіють так, як сонце.
Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце.
Нашу гору всі кругом далеко знають,
Добрі люди нашу хату привітають.
Аналіз твору за запитаннями вихователя.
- Як ставиться поет до рідної хати?
- Як ви зрозуміли, що його переповнюють ніжні почуття любові, поваги?
Дидактична вправа «Скажи лагідно» (вихователь пропонує дітям утворити слова із суфіксами пестливості від слова «хата»).
- Де стоїть хата?
- Що значить «край долини»? Як ще можна сказати іншими словами ?
- Що зробив місточок?
- Які ниви? Чому поет називає їх золотими? Що ще можна назвати золотим?
- Як Яків Щоголів розказує у вірші про вишні та сливи?
- Як люди ставляться до хати? Що роблять, коли заходять до хати?
- На вашу думку, - це вірш чи оповідання, чому? Назвіть слова, схожі за звучанням (рими).
Дидактична вправа «Підбери слово».
Ставочок – ...
Долина – ...
Знають - ...
Сонце – ...
- Як би ви назвали цей вірш?
Повторне читання вірша та виконання дітьми схематичного малюнка за його змістом.
Вихователь пропонує дітям виконати схематичний малюнок до кожної стрічки вірша (педагог читає, а діти замальовують відповідними позначками).
Читання вірша за малюнком спільно з педагогом.
Гра «Карусель» (вправляння дітей у розповіданні вірша).
Гра «Порожнє крісло» (підсумок та аналіз заняття).
- В яких будинках живуть люди на Україні?
- Яким словом можна назвати будинки?
- Який вірш ви знаєте про житло українців? Хто написав цей вірш?
- Як потрібно ставитись до свого житла?
- Хто запам’ятав весь вірш і без допомоги зможе розповісти сам вдома батькам?
- Кому було важко запам’ятати вірш, чому?

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Освіта в цілому