Актуальність: Як багато сказано поетами і літературними критиками про музику віршів. А що якщо це не метафора? Якщо у віршах, дійсно зашифрована мелодія? Що, якщо поети вкладають її у свої вірші несвідомо? Нам дуже хотілося почути мелодії, які, можливо, звучали у душі Павла Тичини. А потім ця мелодія десятиліттями ховалася в друкованих рядках, чекаючи моменту, коли наш слух торкнеться їх, а вони торкнуться нашого слуху. Дослідження полягає в тому, що в науковій літературі взаємозв'язок музики і поезії очевидний, але майже не вивчений; кольоромузична інтерпретація надає ключ до нового сприйняття як поезії, так і музики.
• Мета роботи: комплексно дослідити взаємозв'язок кольору, світла, звуку в поетиці Павла Тичини, зокрема в його ранній творчості, а також перевести лірику в музику (на прикладі поезії П.Тичини «Гаї шумлять»)
• Виходячи з цієї мети було визначено такі завдання роботи:
-провести історичний аналіз інтеграції світла, кольору і звуку;
- вивчити особливості ранньої лірики поета;
- визначити кольоромузичні синтезії в поезіях Павла Тичини;
-дослідити частотність вживання автором звукових та кольорових символів;
- з’ясувати фоносемантичне значення кожного звуку, після чого записати власну мелодію за словами поезії П.Тичини «Гаї шумлять»;
- довести, що в поезії «Гаї шумлять» закладена «власна» мелодія, яка схована у фоносемантиці слів-символів.
• Об’єкт дослідження: рання творчість Павла Тичини.
• Предмет дослідження: кольоромузичні синтезії у творчому доробку Павла Тичини
• Під час виконання роботи використано наступні методи:
-теоретично-критичний (критичний аналіз, узагальнення, систематизація досліджуваної проблеми);
- пошуковий;
-зіставний
-описовий
-порівняльно-історичний
-естетичний
Новизна роботи полягає у підході до інтерпретації ліричного твору.
Гіпотеза: Якщо ми навчимося розуміти «власну» музику поезій, то це змінить не тільки читацьке сприйняття, але й допоможе під час написання нової, близької до розуміння автором, музики