Загальновідомо, що літературна казка – це писаний автором твір, але з фантастичним осмисленням життя. Її можна поділити на два типи: літературна казка, яка зберігає фольклорний досвід, і самодостатня літературна казка. Самодостатня літературна казка, яка зберігає фольклорний досвід, споріднена з народною казкою, але в ній уже наявні літературні чинники:
розширення живописності (пейзажу, портрета, художнього декорування), введення й розширення сюжетних ліній, цілеспрямованість на сатиру, літературна досконалість стилю;
це твір, який має специфічні традиційні жанрові ознаки народної казки, але, вийшовши з під пера конкретного автора, відображає його світоглядні ідейно-політичні та літературно-естетичні позиції;
це фантастичний твір, який нерідко співвідноситься з реальністю, з тим чи іншим літературним напрямком, написаний стилем, що опирається на народну поетику і в той же час її трансформує.