Це велике свято – Покрова Божої Матері – було встановлено в Константинополі на згадку про дуже важливу подію.
Коли столиці загрожувала небезпека від ворогів (місто взяли в облогу сарацини), мешканці зібралися помолитися до Влахернського храму. Святий Андрій, що був тоді у церкві зі своїм учнем Єпіфанієм, побачив дивне видіння: над молільником стояла Пресвята Богородиця і, тримаючи в руках омофор (єпископське облачання, що одягається на плечі й символізує служіння людям), покривала ним людей. Сама Богоматір щиро молилася, а біля неї стояли й молилися апостоли, мученики та святі. Молитва Богородиці врятувала місто та його мешканців: вороги зняли облогу й подалися геть.
В Україні Покрова – це велике свято, багато храмів у нас збудовано на пошану Покрови Божої Матері. В Запорозькій Січі була церква Покрови. Свято відзначається 14 жовтня.
Певна річ, що українці святкують у цей день не історичну допомогу Божої Матері Константинополю, а щось інше, рідніше й вартісніше для душі християнина, більш загальне й духовне. Цим святом українці відзначають віру православного християнина в заступництво Божої Матері, в Її Покрову всього християнського світу Своїм материнським піклуванням.
На Своїх руках Пресвята Богородиця тримала омофор подібний до широкого довгого рушника. Це знак любові Христа до людей, Його піклування про них, про спасіння кожної душі всього світу. Він спасає, врятовує тих, хто заблудив, втомився. Цей Свій омофор, цю долю служіння всім людям Христос поклав і на Свою Пречисту Матір, Яка є порятунком і непохитною допомогою для всіх нас. Тяжким омофором повисли на Її руках усі наші біди і скорботи...
Вірою в небесний омофор і в заступництво Божої Матері завжди були пройняті українці. Але з небесним омофором прагнули сполучити свій земний омофор – своє служіння визволенню і полегшенню життя свого народу. Погляньте на давню ікону Запорозької Божої Матері. З яким почуттям дивляться на Пресвяту Діву Марію запорожці – старшина з шаблями за поясом! Яка в їхніх очах готовність і самим послужити для свого народу, взяти на себе хоч частину, хоч кінчик того небесного омофору, щоб полегшити скорботи та біди свого народу і в цей спосіб з’єднатися з Небом!
За краї цього омофора повинні братись і всі ми, полегшувати тягарі життя одне одного. От якого великого значення надається святу Покрови. Надається велика вартість як заступництву Пресвятої Богородиці, так і відповіді всіх нас – відповіді своєю працею, справжнім братерством, взаємною допомогою в полегшенні життя, у прагненні до спасіння, до єднання з Небом (З проповіді митрополита УАПЦ Василя Липківського; 380 сл.).