Тема. Породи дерев. Деревинні матеріали
Мета: Дати учням поняття про породи деревини, матеріали з деревини.
Розвивати навички визначення порід деревини за зовнішнім виглядом та їх властивостями.
Виховувати культуру праці.
Обладнання та матеріали: Плакати з теми, зразки порід деревини, дощечок, де чітко проглядається текстура деревини, зразок з різними розрізами деревини, зразки пиломатеріалів, шило, драчовий напилок.
Об’єкт технологічної діяльності: Зразки різних видів пиломатеріалів.
Міжпредметні зв’язки: Природознавство.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Перевірка присутності учнів; їхньої готовності до уроку; наявності робочого одягу.
II. Перевірка якості знань учнів.
Запитання:
1. Які види конструювання ви знаєте?
2. Що називають технічним конструюванням?
3. Що таке креслення? Чим воно відрізняється від малюнка?
4. Для чого застосовують масштаб? Які масштаби бувають?
5. Які типи ліній застосовуються на кресленні?
6. Що називають технічним малюнком?
III. Повідомлення теми уроку.
Запис теми на дошці.
IV. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього чуттєвого досвіду.
Бесіда.
1. Які конструкційні матеріали ви використовували при виготовленні виробів у молодших класах?
2. Для чого застосовують деревину?
3. Яка роль лісу в житті людини?
4. Що спільного та в чому відмінність між різними породами дерев?
5. Подумайте, які породи дерев ростуть у вашій місцевості.
V. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Демонстрація зразків різних порід деревини.
Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами дізнаємося про породи деревини, будову дерева, пиломатеріали, розрізи деревини, властивості деревини. Ці знання знадобляться вам у процесі навчання, у житті, коли ви будете підбирати матеріал для виготовлення побутових виробів.
VI. Визначення завдань для учнів на урок.
Учні повинні:
- дотримуватись правил поведінки та безпечної роботи в майстерні;
- знати породи деревини, їх характеристику, властивості деревини;
- знати розрізи деревини;
Учні повинні вміти:
- розпізнавати деревину за текстурою, кольором, запахом;.
Учні повинні виконати: відбір матеріалу для полички.
VІІ. Вивчення нового матеріалу.
Новий матеріал подається у вигляді казки.
Було це в тридев’ятому царстві тридесятому государстві. Жив собі цар Данило і був у нього син Іван . Красивий, стрункий, веселий та розумний. Жили вони у великому замку, який стояв на пагорбі і був обнесений високим муром та глибоким ровом. Це була ціла фортеця. В стінах були зроблені отвори для стрільців. До замку вели дві дороги. Через рів був перекинутий підйомний міст.
Цар жив заможно: в нього було велике військо, багато полів, лісів, грошей. І один спадкоємець -- син Іван.
По сусідству з царством Данила було царство царя Святослава, велике і заможне. У Святослава була донька Марфа, худощава і вередлива.
І вирішив цар Данило одружити свого сина на дочці Святослава, уже і сватів заслав.
Але Іван не хотів одружуватись з Марфою, тому що дуже кохав Дуню, дочку служанки Варки і конюха Петра. Дуня теж дуже кохала Івана. Цар знав про це кохання і вирішив відіслати Дуню подалі від свого помешкання.
Пізно вночі карета з Дунею виїхала з воріт замку і зникла у темряві. Прокинувшись вранці і не знайшовши Дуні в умовленому місці, Іван все зрозумів і кинувся на пошуки своєї коханої.
Виїхавши з брами замку, проїхавши алеєю біленьких невисоких берізок, проїхавши полем, Іван опинився в густому листяному лісі. Тут росли стрункі тополі, липи, осики, а далі, в глибині, стояли могутні дуби. Крони всіх дерев були розлогі, стовбури могутні, а кореневища виходило з стовбурів могутніми лапами і ховалося в землю. Здавалося, що ніяка сила не в змозі вивалити такого велетня з землі.
По ходу розповіді дається пояснення виділених слів, виразів та супроводжується демонстрацією плакатів, зразків.
Іван присів під дубом і став думати, куди рухатись далі. В цю мить невідомо звідки з’явився маленький сивий дідуган з довгою бородою і запитав Івана про те, що сталося, і що він тут робить. Царевич розповів діду всю історію. «Не журись, -- мовив дід. -- Я тобі допоможу. Але спершу ти повинен відгадати: скільки мені років. Для цього тобі треба подивитись на торцевий розріз отого дерева, або оцей пеньок, на якому сидиш, бо коли я народився, то мій батько посадив оцей ліс». Іван завзято почав рахувати кільця на торці стовбура. «Дев’яносто!» - вигукнув з радістю. «Добре ти вмієш рахувати», -- сказав дідусь, а далі мовив: Твою Дуню сховали в страшному підземеллі. Зараз підеш просікою до пилорами і за кілометр зупинишся на перехресті, з одного боку побачиш хлисти -- стовбури дерев без кореня і очищені від гілок, з іншого -- колоди -- вже попиляні хлисти на частини, довжиною до 4м. Але ти не звертай, іди далі доки не побачиш лісорубів, які будить розкряжовувати хлисти на кряжі -- відрізки хлиста, довжиною менше 4м. Спитай у них дорогу, вони тобі і підкажуть. Але будь готовий, коли спитають про розрізи деревини. Кажи радіальний, тангентальний. Коли спитають про те, що можна побачити на тангентальному розрізі, кажи текстура, а коли спитають про відмінність між різними деревами, то відповідай --- властивості».
Пройшовши лісовою дорогою декілька хвилин Іван вийшов на просіку, де охайними стосами лежали хлисти дерев та вже готові до вивозу колоди. «Ділова деревина», -- подумав царевич і попрямував далі, бо ще здалеку побачив людей, що розкряжовували деревину.
Лісоруби погодились показати дорогу , але за умови, що він правильно відповість на питання кожного. Івану погодився.
«І так, -- сказав перший, -- що ти бачиш на цій дочечці?» І показав гладеньку рівну дощечку Івану. «Текстуру, -- упевнено відповів Іван. «За текстурою можна визначити породу дерева, -- доповнив лісоруб. -- Ось дуб, а ось береза, це вільха, а це сосна».
Роздивіться дітки зразки та зробіть порівняння.
«А ми, щоб спиляти дерево, робимо торцевий розріз. А як будуть називатися розрізи деревини подовж стовбура?» -- спитав другий. «Радіальний та тангентальний»,-- відповів Іван.
«Всіх дерев багато, -- мовив третій. -- Є листяні, є хвойні, є міцніші. Є крихкі, важчі і легші. Чим же всі вони відрізняються ?» «Властивостями», -- мовив царевич з почуттям радості, адже він справився з завданням . « Так. Властивості можуть бути різними: фізичними, механічними, технологічними», -- мовив лісоруб.
Роздивіться зразки деревини дуба, липи, берези. Спробуйте поколоти їх шилом, потерти напилком, порівняйте зусилля і зробіть висновок. Спробуйте тоненькі прутики з даних матеріалів переламати –зробіть висновок.
Лісоруби направили царевича далі, сказавши йому, що він мусить добратися до деревообробного підприємства, яке знаходиться попереду.
«Але, перш ніж піти далі, -- мовив старший лісоруб, -- дозволь ми тобі дамо декілька порад. Коли будеш іти, то побачиш рівчак, щоб перебратися через нього -- повали дерево, але не вали липу чи осику, бо вони неміцні. А звали дуба чи граба. Це надійніше. Коли побачиш річку, то збудуй пліт. Але не роби його з мокрого дерева, а роби з сухого, не роби його з дуба чи граба, а зроби його з сосни чи липи. Вони легші і тому втримають на воді».
Іван так і зробив. Перебравшись на протилежний берег, побачив ліс, але цей ліс якийсь не такий, як попередній; на деревах замість листочків гострі голочки, а з подряпин стовбурів витікає тягуча біла рідина. «Та це ж сосни та ялини», -- здогадався Іван. Про хвойні ліси йому розповідали придворні вчителі. Дійсно, специфічний запах хвої заходив до носа, а повітря було чисте та свіже.
Вийшовши з лісу, Іван побачив довгий будинок, з якого линули дзвінкі звуки пил. Навколо лежали купи тирси, стоси непиляних колод та готових пиломатеріалів : тут була дошка обрізна і необрізна, бруски і бруси, четвертини і пластини, обаполи. Зайшовши до будинку, Іван побачив чудернацькі верстати, які розпилювали деревину на дошки – пилорами. Один з верстатів мав декілька пил, і ціла колода, яка потрапляла в його пащу, з іншого боку вже виглядала як декілька необрізних дошок. Інший верстат мав одну пилку, яка, як дзиґа, вертілася по колу, і з колоди, що лежала на направляючих верстата, зрізала по одній дошці. Навколо верстатів метушилися люди, які то клали колоди на візки, то відкладали готову продукцію, то змітали тирсу навколо верстатів.
Пилорамники сказали Царевичу, що вони допоможуть визолити Дуню, але для цього потрібно зробити драбину, човна з щоглою та планер. Але всі матеріал для цих виробів він мусить підібрати сам із зразків, що лежать на пилорамі.
Іван старанно став роздивлятися матеріали, штирхав їх шилом, пиляв пилкою, згинав руками і кінці кінців відібрав необхідне.
Дітки, якій матеріал відібрав Іван для драбини?, Корпуса, щогли човна?, крил та корпуса планера?
Не буду описувати, як пилорамники допомогли Царевичу визволити Дуню, та які пригоди ще трапились з царевичем. Скажу лише, що після того, як закохані зустрілися, вони вже ніколи не розлучалися, а батько, зрозумівши свою помилку, подарував дітям півцарства. Тут і казочці кінець, а хто слухав молодець
VIII. Рефлексія. Бесіда.
1. Що нового дізнались на уроці?
2.Чого навчились? Яку роботу виконали?
3. Які завдання були визначені учням на урок?
4. Порівняйте реальні результати із завданнями, які були визначені на урок.
5. Чому отримали саме такий результат?
6. Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?
7. Де можна використати здобуті знання та набуті вміння?
IX. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденники.
X. Завдання додому. Відповідний параграф підручника.
XI. Прибирання робочого місця.